Вся правда в речах: Дніпропетровський національний історичний музей – один із найбільших в Україні (фото)

1141

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького є одним з найбільших, найстаріших та найвідоміших в Україні. Навіть саме по собі приміщення, у якому знаходиться музей є архітектурною пам’яткою перших років ХХ століття Сюди часто приїжджають навіть гості з за кордону, щоб побачити справді унікальні експонати. Від колекцій національного одягу і старовинних монет до статуй ідолів та єгипетських мумій. Музей дуже цікавий, багатий і «масштабний». А ще він дуже сучасний і неординарний: де ще ви зможете потрапити на нічну театралізовану екскурсію музеєм…

З чого все починалось

Спершу це був «Общественный музеум Екатеринославской губернии». З середини ХІХ століття і аж до початку XX він розташовувався у приміщенні Катеринославської класичної чоловічої гімназії. Вже тоді музей був багатий на справді унікальні експонати. І хоч колекції були нечисленними, але це були,наприклад, мумія єгипетської жінки з дитиною; різні реліквії Давнього Єгипту, античної Греції; старовинна зброя та посуд.

Незабаром фонди музею дуже щедро доповнила колекція відомого українського громадського діяча Олександра Поля. Археолог-дослідник присвятив улюбленій справі все життя, зібравши трохи не 5 тисяч цінних предметів. Сім відділів, розташованих у його великій квартирі, тематично розприділяли реліквії запорізького козацтва, єгипетські старожитності, старовинні монети різних країн…

Поступово у майбутній Дніпропетровський історичний музей, наче ріки у море, почали вливатись й інші приватні колекцій. Історики, прості місцеві жителі та небайдужі до історії люди почали приносити багато цікавих речей, які ставали експонатами. Особливо великим був внесок археолога та етнографа Дмитра Яворницького. Ім’я саме цього видатного дослідника української історії у 1940 році присвоять музею. Саме його називають ангелом-хоронителем музею, адже чоловік віддав десятки років життя цій справі, перетворивши установу на провідний музей України.

До цього часу для Народного музею Катеринославщини (стара назва) спеціально побудують окремий будинок. Архітектори взяли за зразок будинок Гофмана у Берліні.
До початку Другої світової війни фонди Дніпропетровського історичного музею вже були величезними і налічували близько 50 тисяч експонатів. Предмети з багатьох приватних колекцій, земських установ та дворянських будинків весь час поповнювали колекції.

Боги та фараони

У воєнні роки музей, звісно ж, сильно постраждав, втративши багато цінного. Та вже у 1970-х його відреставрували. А колекція зросла до 200 тисяч предметів.
Сучасний Дніпропетровський національний історичний музей має 5 виставкових і 8 експозиційних залів. Загальна експозиційна площа – майже 7 тис. м. кв. Археологічна колекція; Пам’ятки Давнього Єгипту; Антична колекція; Колекція козацьких давностей; Культова колекція, Етнографічна колекція; Книжково-архівне зібрання; Колекція зброї; Нумізматика та боністика; Фалеристична колекція; Колекція годинників; Музейна мозаїка; Меморіальні предмети; Кераміка, фарфор, скло.
Тут у найдрібніших деталях змальовано історію краю: від найдавніших часів до сучасних. Багато уваги приділено періоду Другої світової війни. Значно менше періоду Козаччини. (Нажаль.)

Найцікавіші експонати, які за багато років встигли стати справжніми знаменитостями. Статуя арійського бога Індра 3 тис. до н.е., всесвітньо відома під назвою Керносівський ідол, який, кажуть, служив верховним богом перших поселенців краю. (Нам він більш відомий як Перун). Статуя фараона Рамзеса VI зображує стоячого на колінах фараона, який здійснює жертовне узливання богу Амуну. Портрету надано індивідуальних рис, що само по собі є ве¬личезною історико-культурною цінністю.

Старезні кам’яні баби

Чи не найвідомішою серед багатств музею є колекція скіфських і половецьких кам’яних баб (вік деяких з них понад 5 тисяч років). Загалом зібрання кам’яної пластики музею є чи не найбільшою у Європі. Це 86 одиниць габаритних предметів – антропоморфні стели, скіфські ідоли, кам‘яні баби, козацькі хрести. Спеціально для них планується створення лапідаріуму (скляного павільйону) як частини приміщення.

Сьогодні Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького має аж 6 філій: Головний корпус, який знаходиться на проспекті Карла Маркса, Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького, Музей історії і розвитку місцевого самоврядування Дніпропетровської області, Діорама «Битва за Дніпро», Центр Олени Петрівни Блаватської та її родини, Музей “Літературне Придніпров’я”. Тобто, це вже цілий музейний комплекс.

До уваги відвідувачів постійно представлені найрізноманітніші виставки. Присвячені видатним особистостям, чи важливим історичним датам; фотороботи чи виставка ляльок, наприклад. Щороку більше ста виставок.
При музеї діє також наукова бібліотека. Так званий Рідкісний фонд нараховує майже 6000 одиниць і охоплює книги та періодику ХVІІІ — 1940-і рр. ХХ ст., які присвячені історії краю, України, Росії, Польщі, інших країн світу. Тут можуть бути представлені, наприклад, видання старовинних журналів за кілька років у повному обсязі.

Театр і ніч у музеї

Музей постійно працює над тим, щоб бути цікавим для сучасного відвідувача. Зокрема віднедавна і вже регулярно тут проводяться нічні екскурсії. Це не просто презентація експонатів, це ціле театралізоване дійство.

Вночі все здається не таким, як удень. Предмети та людей ми бачимо інакше. Не дарма ночі завжди приписували магічні, чарівні властивості.
Подорожі у різні історичні епохи, мандрівки у часі та просторі. Вони захоплюють та вражають. А повністю заглибитись у атмосферу певного історичного періоду допомагають спеціальна музика та світлові ефекти. Участь у «виставах» беруть спеціально запрошені професійні актори.

Наприклад, кілька років тому Дніпропетровський історичний музей відкрив нову програму під назвою Нічна екскурсія «Людина і степ». «… Майже сто тисяч років тому людина зв’язала своє життя із Степом. Тут вона вчилася виживати. Тут вона вчилася воювати. Тут вона пізнавала Всесвіт, шукаючи своє місце в ньому. Звідки вона прийшла сюди? Хто були її предки? Можливо дикі міцні вепрі — хазяї всілякого звіру, чи великий Індра, що подарував людям вогонь, а може безстрашний Таргітай, чи богатир-Палван? І виростали серед безлюдного степу великі кургани і поставали на них кам’яні ідоли — величні та мовчазні вартові степу, хранителі пам’яті…» Ви побачите великий Степ – у всій його красі та історичності.
Тож похід у музей може перетворитись у справжню захоплюючу подію, яку ви довго згадуватимете.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
мscnj Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 16.

GPS:
48°27’13.9″ N, 35°3’56.48″ E

Контакти:
Тел.: (0562) 46-34-22, 46-34-26, 46-24-28
Сайт: museum.dp.ua

Поради бувалого мандрівника:
Нічні екскурсії музеєм часто організовуються залежно від попереднього замовлення. Формуються групи. Ціна квитка – приблизно 60-80 гривень за особу.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

Приміщення музею. Початок ХХ ст. фото Yuri O.
Приміщення музею. Початок ХХ ст. фото Yuri O.
Пам`ятник Яворницькому біля приміщення музею фото: Юлія Рацибарська
Пам`ятник Яворницькому біля приміщення музею фото: Юлія Рацибарська
Дім-музей Яворницького  фото: yurkesh
Дім-музей Яворницького
фото: yurkesh
фото: Дмитро Кравченко
фото: Дмитро Кравченко
фото: "Історична правда"
фото: “Історична правда”
фото:  Дмитро Кравченко
фото: Дмитро Кравченко
Із виставки рідкісних книжкових видань
Із виставки рідкісних книжкових видань
фото: sestra_yuliya
фото: sestra_yuliya
фото: Дмитро Кравченко
фото: Дмитро Кравченко
фото: 34.ua
фото: 34.ua
На виставці старовинних японських ляльок фото: meetin.com.ua
На виставці старовинних японських ляльок
фото: meetin.com.ua

DSC03430

DSC03418

Із колекції старовинних годинників.  фото: Наталія Рекуненко
Із колекції старовинних годинників.
фото: Наталія Рекуненко
Касовий апарат
Касовий апарат
Фрагемент родового могильника з села Василівка. Цьому скелету первісної людини - близько 10 тисяч років фото: "Історична правда"
Фрагемент родового могильника з села Василівка. Цьому скелету первісної людини – близько 10 тисяч років
фото: “Історична правда”
Скіфські баби
Скіфські баби
Керносівський ідол фото: "Історична правда"
Керносівський ідол
фото: “Історична правда”