Існує два способи думати про свою особистість. Перший — із погляду рис характеру, наприклад відкритості, сумлінності, екстраверсії, доброзичливості тощо. Другий — із погляду дій або особистих проєктів, наприклад «подолати тривожність», «перестати лінуватися» чи «почати тренуватися щотижня». Саме такі досягнення характеризують людину як особистість, і саме цей спосіб мислення допомагає ефективно аналізувати власне життя.
Те, що ми робимо, впливає на те, ким ми є. Це відбувається тому, що особисті проєкти спрямовані у майбутнє й рухають нас уперед. Якщо уважно відстежувати їхній розвиток, ми зможемо зрозуміти найголовніше — власне «я». Більше того, якщо напрямок нам не подобається, ми можемо змінити його й стати продуктивнішими.
1. Розібрати особисті проєкти
Особисті проєкти — це не лише формальності на кшталт віддати дитину в хорошу школу. Це й ті дії, які ми свідомо й охоче обираємо. Вони можуть бути зовсім простими (вигуляти собаку) або серйозними (провести благодійну акцію).
Щоб проаналізувати свої особисті проєкти, виділіть 10 хвилин і запишіть усе, чим займаєтеся зараз. Не обмежуйте себе: включайте як побутові справи, так і улюблені захоплення. Дослідження тисяч людей дозволило виділити найпоширеніші категорії:
- Робочі: підрахувати кошторис на місяць.
- Міжособистісні: повечеряти з другом.
- Побутові: купити змінний картридж для фільтра.
- Розважальні: поїхати в круїз.
- Пов’язані з тілом і здоров’ям: схуднути на 5 кг.
- Внутрішньоособистісні: навчитися справлятися з тривогою.
Остання категорія особливо важлива. Це дії, спрямовані на себе: «навчитися краще слухати співрозмовника», «менше хвилюватися під час спілкування». Такі проєкти іноді призводять до замкненого кола, коли людина занадто зосереджена на оцінці прогресу. Але водночас вони пов’язані з креативністю та відкритістю новому.
Якщо у вашому списку є внутрішньоособистісні проєкти, спитайте себе, хто був їхнім ініціатором. Якщо це ваш власний вибір, вони принесуть користь і матимуть більше шансів на успіх. Якщо ж ідея нав’язана іншими, краще відмовитися. Дослідження підтверджують: дії, що регулюються внутрішніми мотивами, значно частіше ведуть до благополуччя, ніж нав’язані ззовні.
2. Визначити вплив характеру на особисті проєкти
Найбільша цінність аналізу через дії полягає в потенціалі змін. Це дає змогу свідомо обирати й адаптувати проєкти. Проте характер також не можна ігнорувати.
Дослідження показують, що риси «великої п’ятірки» (екстраверсія, доброзичливість, сумлінність, невротизм і відкритість) впливають на оцінку особистих проєктів. Вони визначають, які завдання ми обираємо й наскільки важко над ними працювати. Наприклад, люди з високим рівнем невротизму часто мислять негативно й сприймають більшість своїх проєктів як джерело стресу. Якщо це про вас — знайдіть місце для справ, що приносять радість. Почніть із дрібниць, які гарантовано піднімуть настрій.
Так, риси характеру важливі для прогнозу щастя. Але саме проєкти можуть сильніше впливати на внутрішній стан. Наприклад, похмурий інтроверт не приречений на сумне життя — він може вести блог, що приноситиме задоволення. Ми не заручники своїх вроджених рис — наші дії мають більшу силу.
Навіть якщо ви прагнете до чогось, що суперечить вашим рисам, це не означає обмеження. Неконфліктна людина може мріяти стати адвокатом, а надзвичайно організована — стендап-коміком-імпровізатором. Дисонанс не завжди заважає, іноді він додає цікавості.
3. Використовувати «вільні» риси характеру
Наша здатність перевтілюватися вражає. Часто ми набуваємо нових рис, щоб ефективніше працювати над проєктами. Так наші дії формують нашу особистість.
Іноді доводиться змінюватися: тривожна людина може поводитися розкуто з батьками партнера, а миролюбна — рішуче вимагати підвищення. Це і є «вільні» риси характеру — якості, які ми вмикаємо для досягнення мети.
Вони можуть збивати з пантелику оточення, яке вирішить, що ви завжди саме такий. Тому, знайомлячись із кимось, варто замислитися: чи це справжня риса, чи лише прояв «вільної».
Подумайте про стюардесу чи колектора. У цих професіях очікується певний набір рис. Ті, хто не відповідає, змушені адаптуватися завдяки «вільним» рисам. І з часом це стає природним.
Регулярна практика таких рис може зробити їх частиною характеру. Як казав Арчибальд Ліч (відомий нам як Кері Грант): «Я прикидався людиною, якою хотів стати, і зрештою став нею».
Фраза «поводитися нехарактерно» має два значення: діяти нетипово для себе або діяти відповідно до глибинних цінностей. Найчастіше друге важливіше. І навіть якщо ви не екстраверт від природи, іноді ситуація змушує вести себе саме так — створюючи альтернативну версію себе, оптимізовану й сильнішу.
