Спробуйте отримати користь із тих особливостей, які раніше вам тільки заважали.
1. Прокрастинація
Зазвичай ця звичка виглядає як прагнення виконувати будь-які справи, окрім єдиної, яка здається надто складною чи неприємною. Або як бажання відкласти завдання до того моменту, поки до дедлайну не залишиться мінімум необхідного часу на його виконання.
Так, прокрастинацію складно назвати корисною звичкою. Вона може призвести до повного хаосу в робочому графіку, викликати стрес і сильно вдарити по самооцінці. Подивимось, чи можна перетворити її не на недолік, а на перевагу. Ось чим вона може бути корисною.
Допоможе розставити пріоритети. Коли часу майже не лишається, людина дуже швидко вирішує, які завдання виконати першими, що відкласти, а які пункти графіка взагалі викреслити зі списку. Тому варто на додачу до офіційного призначити власний дедлайн для складного проєкту. Нехай він буде раніше загальновідомого, але не набагато, щоб ви сприйняли цей термін як важливу позначку в календарі. І постаралися використати його як фільтр, що допоможе відсіяти необов’язкові справи. А у залишок часу до офіційної фінішної лінії можна зайнятися чимось приємним. Наприклад, надіслати колегам кілька свіжих професійних мемів.
Підкаже, як оптимізувати роботу. Прислів’я про те, що будь-яка справа займає весь відведений на неї час, з’явилося недаремно. Коли до дедлайну далеко, можна відволікатися, переключатися на необов’язкові заняття і не думати про ефективність. Але якщо терміни підтискають, доведеться знайти найшвидший алгоритм виконання завдання. Наступний дедлайн допоможе його вдосконалити, а третій, четвертий та інші — довести ідею до блиску, а ваші навички — до автоматизму.
Дасть змогу краще пізнати себе. Стресова ситуація показує, що вас заряджає і мотивує, а від яких подразників варто триматися подалі. Ви зрозумієте, як довго здатні працювати безперервно і коли варто відпочити. Перевірите, які прийоми допомагають вам заспокоїтися і зосередитися. Дізнаєтеся, в якій обстановці ви працюєте ефективніше. Наприклад, одному допоможе ритмічна музика у навушниках і гарячий чай у термокружці. Іншому — повна тиша, склянка прохолодної води і коротка серія вправ на розтягування після кожних пів години роботи. Переживши кілька дедлайнів, ви зможете дізнатися багато нового про власну продуктивність.
До того ж прокрастинація і створений нею форс-мажор допоможуть вам зрозуміти, чи своєю справою ви займаєтесь. Якщо після спринтерського робочого ривка ви відчуваєте емоційне піднесення, хоч і лаєте себе за звичку відкладати, все гаразд. А от якщо ви щоразу спустошені, почуваєтеся як «вижатий лимон» і не маєте жодних позитивних емоцій, варто замислитись. І вирішити, чи чекати наступного дедлайну, чи шукати іншу сферу застосування сил.
2. Нелюбов до планування
Не секрет, що ця звичка здатна принести масу неприємностей. Через неї можна забути про відкладену справу, надто пізно взятися за важке завдання чи пропустити важливу зустріч. А в результаті опинитися у стані постійного стресу і різко втратити продуктивність.
Але буває, що будь-який розклад викликає у людини тугу, а жити за графіком не виходить. Якщо це про вас, можна пошукати плюси у звичці жити майже без планів. Ось що хорошого вона може принести:
Навчить виділяти найважливіше. Так, тут нелюбов до планування може діяти разом із прокрастинацією. Плани потрібні, щоб не забути про необхідні справи. Але короткий перелік легко втримати в пам’яті. Тому доведеться навчитися виділяти з усього потоку ті справи, про які не можна забути. Якщо щоранку ви будете називати 3–4 найважливіші завдання на день, то точно їх запам’ятаєте. Достатньо обов’язково виконувати справи з такого міні-списку, а не відкладати їх надовго — і ваша продуктивність може зрости. Навіть якщо на менш важливі завдання у вас не залишиться часу.
Допоможе зміцнити пам’ять. Це прямий наслідок попереднього пункту. Можливо, спершу ви зможете втримати в голові не більш як 2–3 справи на день. Але потім навчитеся запам’ятовувати більше необхідної інформації. У результаті ви майже не залежатимете від щоденника чи онлайн-дошки з розкладом.
Навчить імпровізувати. У вас можуть бути дні, коли ви насилу встигнете завершити лише найважливіші справи. Але можливі й періоди, коли головні завдання виконані, а часу ще достатньо. Вам доведеться вибрати, чим його зайняти. Можливо, ви віддасте перевагу підготовці до завтрашніх проєктів. Або вирішите підбити підсумки, скласти список ідей на майбутнє, подумати про стратегічні цілі. Так, ті самі справи ви могли запланувати заздалегідь і внести у графік, але відсутність докладного розкладу здатна подарувати вам відчуття свободи. А ще — можливість вибрати ті завдання, за які у цей момент ви візьметеся із найбільшим задоволенням.
Звичайно, іноді зовсім без планів не обійтися. Особливо якщо йдеться про справи, що віддалені у часі. Наприклад, авіарейс, який чекає на вас через три тижні. Або переговори, що відбудуться на початку наступного місяця. Але щоденне планування, якщо воно для вас у тягар, цілком можливо якщо не скасувати, то суттєво скоротити.
3. Звичка відволікатися від справ
Постійні відволікання на сповіщення у месенджері, розмови, раптові думки й інші чинники можуть серйозно знизити ваш ККД. Проте і така звичка може стати дієвим інструментом.
Допоможе зняти напруження. Люди, які часто відволікаються, можуть більше і якісніше відпочивати. Їм рідко доводиться нагадувати, що варто перервати роботу, — зазвичай вони роблять це раніше, ніж відчують втому. Але навіть коротка пауза важлива. Поки замість занурення, наприклад, у деталі звіту людина розглядає гарні фото чи сміється з отриманого мему, вона розслабляється. І повертається до роботи, трохи відновивши сили. Для монотонної чи дуже педантичної роботи цей фактор може виявитися особливо ефективним.
Дасть змогу подивитися на завдання під новим кутом. Іноді навіть короткої перерви достатньо, щоб перезавантажитися. І повернутися до справи, глянувши на неї свіжим поглядом. Такий підхід може допомогти помітити помилки — їх буває важко побачити, коли «око замилилося». А ще — знайти нові ідеї. Вони часто приходять у голову, коли людина відволікається, але продовжує несвідомо працювати над завданням у фоновому режимі.
Головне — не відволікатися надто часто і надовго. Наприклад, дозволяти собі перемикатися на сторонні справи не частіше ніж тричі на годину. Можна заздалегідь поставити будильник на завершення цього періоду. Якщо ви використали свій ліміт відволікань за перші 20 хвилин, постарайтеся більше не перериватися до сигналу.
4. Прагнення взятися за всі справи одночасно
На перший погляд цей пункт схожий на попередній. Тільки відволікається людина не на розслаблюючі заняття, а на інші завдання, тому не встигає відновити сили. «Відпочинок — це зміна діяльності» — відоме прислів’я, але справедливе воно, на жаль, не завжди. І спроба виконати всі робочі завдання одночасно може серйозно знизити вашу концентрацію, вдарити по продуктивності й призвести до вигорання. Але і ця звичка може виявитися корисною.
Дасть змогу не забути жодного завдання. За це відповідає відомий ефект Зейгарник: незавершена справа довше тримається у робочій пам’яті. Коли ви розпочали кілька різних проєктів, імовірність не забути про них набагато вища, ніж якщо просто записати їх у щоденнику.
Допоможе уникнути прокрастинації. Якщо ви вже розпочали якусь справу, то повернутися до неї буде значно легше, ніж стартувати з нуля. Тому, якщо вам дуже не хочеться братися за складне завдання, зробіть хоча б перші кроки. Наприклад, ілюстратор може створити новий холст і підібрати палітру. А копірайтер — відкрити файл і написати кілька варіантів заголовка для майбутнього матеріалу. Потім можна переключитися на іншу справу. А повернутися до цих проєктів уже буде легше.
Щоб позитивний ефект від звички був максимальним, варто поекспериментувати і визначити, яку кількість справ ви можете одночасно тримати в голові. І братися саме за цю кількість завдань, не більше.
5. Перфекціонізм
Незадоволення результатами роботи й спроби обов’язково покращити результат можуть сильно затягнути терміни виконання завдання. А мікроскопічної різниці у готовому варіанті може взагалі ніхто не помітити, окрім вас. Тому перфекціонізм може серйозно заважати. Але і ця звичка здатна принести користь.
Допоможе підвищити професійний рівень. Якщо кожен проєкт ви намагаєтеся виконати максимально якісно, то з часом відточите свої навички. Це може відбутися непомітно. Просто в якийсь момент ви зрозумієте, що звичні завдання раптом виконуються швидше, а сил на них ви витрачаєте менше.
Дасть змогу стати впевненішим. Як правило, малокомпетентна людина не прагне виконати справу якнайкраще. Часто вона просто не бачить різниці між середнім і високим рівнем. Тому ваші спроби покращити вже непоганий результат — доказ вашого професіоналізму. І що дрібнішими є недоліки, які ви хочете усунути, то вищою може бути ваша кваліфікація. Спробуйте поглянути на свої навички під цим кутом. Можливо, ви побачите, що заслуговуєте набагато вищої самооцінки, ніж раніше.
Перфекціонізм може бути корисним, якщо ви перестанете прагнути до ідеалу й навчитеся зупинятися на рівні «результат уже достатньо хороший». Знайдіть критерії, які дозволять вам визнати підсумок роботи гідним. Так, з часом вони можуть зрости. І це також стане свідченням вашого зростаючого професіоналізму.
