Покупки в інтернеті поступово стають для користувачів буденною справою. З цієї причини все частіше виникає питання про безпеку транзакцій. Шахраї знаходять нові способи заволодіти даними банківських карт – а ошукані люди через неуважність або незнання позбавляються своїх коштів.
Детальніше про те, яким має бути захист від інтернет-шахраїв, написано на сайті www.interkassa.com/blog/chto-takoe-cvv–cvc-kod-na-bankovskoi-karte-i-gde-on-nahoditsya – там детально розглядаються всі поширені ситуації. У цій же публікації будуть розглянуті основні, базові рекомендації для тих, хто справедливо побоюється за свої кошти на пластиковій платіжній картці.
Налаштування, що стосуються безпеки карти
Для початку необхідно перевірити, які налаштування встановлені в самій картці, що використовується для інтернет-покупок. Користувач може обмежити:
- Ліміт коштів щоденного списання. Коли карта для постійного використання, можна виставити ліміт на мінімальні покупки в продуктовому магазині і міняти суму в разі потреби.
- Суми, доступні для витрат в інтернеті. Ця функція є не у всіх карт, але якщо вона передбачена, це дуже зручно. Коли користувач не збирається робити інтернет-покупки, він просто знижує ліміт до мінімуму.
- Країни, де дозволено списання коштів. Якщо залишити тільки свою країну, можна автоматично відсікти інтернет-магазини, які продають товар за кордоном.
Найвигідніше завести під інтернет-покупки окрему карту, гроші на яку будуть перераховуватися в міру необхідності. Навіть якщо шахраї заполучать її дані, вони не зможуть багато заробити — а картку завжди можна перевипустити.
Запобіжні заходи щодо захисної платіжної інформації
Популярна схема шахраїв полягає в тому, щоб дзвонити користувачам і намагатися виманити у них спеціальний CVV-код на банківській картці. Це три цифри зі зворотного боку пластику (найчастіше) – їх платіжні системи запрошують для підтвердження транзакцій. Якщо у користувача немає СМС-оповіщення або сайт ігнорує такий захист, шахраєві досить знати номер карти і захисний код – тоді він зможе зняти гроші, оплатити товари в деяких магазинах.
Тому не можна нікому повідомляти ні CVV-код, ні його аналог – CVV2. Останній варіант – комбінація, яка не наноситься на картку, а видається безпосередньо клієнту банку. Але використовуються ці цифри для того ж самого – підтвердження платежів.
Ще більше інформації про те, як захистити себе від інтернет-шахраїв і забезпечити безпеку платежів, читачі можуть знайти на сторінках сайту interkassa.com. З урахуванням того, як удосконалюються способи розкрадання особистих коштів з карток, ніякі заходи не будуть зайвими.
