Вибір TWS-навушників сьогодні — справжній квест. Моделей безліч, усі обіцяють «чистий звук», «потужні баси» й «розумне шумопоглинання». Але на практиці покупці часто ведуться на маркетинг і роблять одні й ті самі помилки. Іноді це дрібниці, а іноді — розчарування вже після першого заряду. Ось п’ять найпоширеніших помилок при виборі навушників — і поради, як їх уникнути.
1. Оцінка звуку лише за характеристиками
Багато хто обирає навушники, дивлячись лише на цифри: частотний діапазон, чутливість, імпеданс. Здається, що чим вражаючіші показники, тим кращий звук. Але це не так. Цифри — лише орієнтир, а не гарантія. Одні навушники з «20 Гц — 20 кГц» звучать пласко, а інші з тими самими параметрами — об’ємно й живо. Все вирішує не цифра, а налаштування, якість драйверів, джерело сигналу й навіть програмна обробка.
Краще орієнтуватися на огляди й відгуки, де люди реально порівнюють звучання різних моделей, а не просто переказують технічні дані. Так, оцінка «на слух» суб’єктивна, але вона набагато корисніша, ніж цифри на коробці.
2. Погоня за шумопоглинанням
Активне шумопоглинання колись було фішкою лише флагманських моделей, а тепер стало нормою навіть у бюджетному сегменті. Але хороший шумодав — складна технологія. У дешевших моделях він часто лише приглушує звук, створюючи відчуття тиску або «вати» у вухах.
Якщо така функція справді потрібна (ви часто їздите в метро чи хочете прибрати офісний гул), варто обирати моделі, де шумопоглинання реалізовано якісно. Звертайте увагу на кількість мікрофонів, можливість регулювання рівня шумоподавлення, наявність режиму прозорості чи підсилення голосу. В інших випадках краще чесна пасивна ізоляція, ніж поганий шумодав, що псує звучання й втомлює під час прослуховування.
3. Сліпа віра в аудіокодеки
LDAC, aptX, LHDC — ці назви вже майже стали синонімами якісного звуку. Але який сенс у кодеку, якщо ваш смартфон його не підтримує? Пристрої мають «розмовляти однією мовою», щоб переваги високої якості й низької затримки проявилися не лише на папері.
Перед покупкою обов’язково перевірте сумісність — у налаштуваннях телефона або в технічних характеристиках. Це дрібниця, яка визначає, чи буде звук справді відмінним, чи залишиться «яким вийшло» через прості кодеки SBC або AAC.
4. Довіра невідомим брендам
На маркетплейсах повно «чудо-навушників» від брендів, про які ви ніколи не чули. Коштують вони копійки, обіцяють суперзвук і глибокі баси — а звучать у результаті як кухонне радіо. З такими «ноунеймами» завжди лотерея: може, й пощастить, і вони проживуть пару років, а може — перестануть підключатися вже за тиждень. Але вражаючого звучання від них не буде — вони підійдуть лише тим, хто невибагливий до якості.
Краще обрати перевірений бренд середнього рівня, ніж дешевий клон з «характеристиками як у Sony». Інакше ризикуєте заплатити двічі — і грошима, і нервами.
5. Недооцінка ергономіки футляра
Навушники можуть тішити звуком, але якщо кейс громіздкий, незручний або ледве вміщується в кишеню — це серйозний мінус для щоденного використання. Гарний футляр відкривається однією рукою, навушники легко дістаються, а сам він непомітно лежить навіть у джинсах. Це особливо важливо, якщо ви носите навушники на пробіжку чи до спортзалу.
Кейс — це частина щоденного комфорту, але про нього часто забувають. Тож нехай він буде легким, компактним і зручним, якщо ви не плануєте постійно носити його в сумці чи рюкзаку.
