Буддизм. що виник в VI столітті до нашої ери, є однією з найдавніших релігій світу. Його відмінна риса – тісний зв’язок не стільки з традиційними віруваннями, присутніми в будь-якій сучасній релігії, скільки упор на філософську концепцію пізнання самого себе. Фактично буддизм – це вчення про духовне пробудження людини, що стає можливим лише за умови певних дій з боку самої особистості.
За дві з половиною тисячі років буддизм широко розповсюдився серед різних народів Південно-Східної Азії, ввібравши в себе місцеві вірування і культурні традиції. На сьогоднішній день в буддизмі налічується кілька великих течій, кожне з яких ставить своєю метою досягнення особистого звільнення від зв’язуючих пут світу – нірвани.
Буддійські монастирі мало схожі на релігійні громади інших релігій. Проживають в них монахи хоч і живуть постійно в монастирях, але не сильно до них прив’язані. У давнину буддійські ченці і зовсім бродили по безкрайніх дорогах Азії, живучи на пожертви від населення. Сьогодні збір пожертвувань також є невід’ємною рисою побуту сучасного буддійського монастиря. Крім турботи про добробут громади буддійські ченці знаходяться в постійному процесі самовдосконалення, що, втім, не заважає їм час від часу спілкуватися з народом і навіть заїжджими туристами, яких в буддійських монастирях зустрічають досить привітно.
Буддійські монастирі – Фото.
Монастир Юмбулаганг (Yumbulagang), Тибет.
Монастир Юмбулаганг – один з найстаріших архітектурних і релігійних пам’ятників Тибету. У перекладі на українську його назва дослівно означає – Священний палац лані, але зазвичай монастир називають Палацом матері і сина. Побудований на східному березі річки Ярлунг більше двох тисяч років тому для першого короля Тибету, сьогодні він є важливою буддійської святинею. Чотирьох ярусні будівлі монастиря закінчуються головним храмом, прикрашеним квадратними буддійськими куполами. Усередині східна обитель розписана стародавніми фресками, що відтворюють ранню історію Тибету. Сьогодні в Юмбулаганг живуть кілька буддійських ченців.
Монастир Ердені-ДЗУ (Erdene Zuu Monastery), Монголія.
Монгольський монастир Ердені-ДЗУ відноситься до числа найбільш давніх буддійських архітектурних будівель, які дійшли до наших днів. Його назва, дана в кінці XVI століття при закладці перших споруд Абта-ханом, перекладається на українську як «Храм дорогоцінного владики», тобто Будди. Архітектурний ансамбль Ердені-ДЗУ являє собою композицію з трьох храмів, що поєднують в собі стародавні зодческіе традиції Монголії, Китаю і Тибету. У минулі часи на території монастиря проживало більше десяти тисяч лам і стояло близько шістдесяти окремих кумира. Сьогодні Ердені-ДЗУ – це діючий храм Лабран і музей стародавньої культури.
Монастир Ганден (Ganden Monastery), Тибет.
Тибетський монастир Ганден, розташований на горі Вангбур, на висоті в чотири з половиною тисячі метрів над рівнем моря, вважається одним з найбільш серйозних буддійських організацій в світі. Тут розташовується університет буддійської школи Гелуг, відомої під назвою «жовта віра». Настоятелем монастиря є глава вчення, що закликає справжніх буддистів дотримуватися моральності і суворого монастирського укладу. Ганден був заснований на початку XV століття. Монастир сильно постраждав в 60-і роки під час «культурної революції» в Китаї. Сьогодні він ще не до кінця відновлений, але вже приймає на своїй території відвідувачів.
Монастир Ки Гомпа (Key Gompa), Тибет.
Дивовижної краси монастир Ки Гомпа, яке загубилося в суворих горах долина Спити, здалеку нагадує своїм зовнішнім виглядом казкову іграшку. Заснований в XI столітті в якості релігійного форту для спостережень за прилеглою місцевістю, сьогодні він являє собою діючий буддійський монастир, в якому в зимову пору року проживає не менше 250 лам. Поповнюють монастир монахи – другі сини місцевих жителів. У стінах Ки Гомпа зібрана багата колекція скульптур, музичних інструментів, книг і зброї. За свою історію монастир кілька разів руйнувався, що й зумовило його сучасну архітектурну форму – незвичну, багатоярусну.
Тибетський буддійський храм Юнхегун (Yonghe Temple), Китай.
Буддійський храм Юнхегун, що належить тибетської школі Гелуг, розташовується на північному Сході Пекіна. За ним закріплено кілька назв: наприклад, «Палац Миру та Гармонії», «Ламаїстський храм» або «Лама храм». Зведений у кінці XVII-початку XVIII століття, Юнхегун на початку виконував функцію резиденції палацових євнухів і тільки через десятиліття став поступово переходити під владу тибетських ченців. Архітектурно Юнхегун являє собою поєднання п’яти залів – Небесних Царів, Гармонії і Миру, вічної захисту, дхармачакра і Павільйон десяти тисяч удач.
Тіксі Гомпа (Thikse Monastery), Індія.
Розташований в Північній Індії, на вершині пагорба, що стоїть на березі річки Інд, буддійський монастир Тіксі гомпа складається з дванадцяти рівнів білосніжних будівель з червоними і жовтими вкрапленнями окремих будівель. Десять буддійських храмів, жіночий монастир, зал для зборів і численні господарські будівлі були зведені в XV столітті. Сьогодні Тіксі гомпа – діючий монастир, що належить школі Гелуг.Головною визначною пам’яткою буддійської громади є храм майбутнього Будди з величезною, в п’ятнадцять метрів, статуєю Майтрея, виконаної з глини, міді та золота.
Фортеця-монастир Пунакха-дзонг (Punakha Dzong), Бутан.
Бутанського монастир Пунакха-дзонг – саме «Щастя» в архітектурній плоті, адже саме так і перекладається його назва на українську мову. Приставка «дзонг» вказує на фортечну функцію будови, зведеного в XVII столітті в якості укріпленої фортеці, в якій розташовувався не тільки буддійський монастир, але й адміністрація міста. У випадку з Пунакха-дзонг – мова йде про однойменно місті Пунакха, колишньому довгий час столицею Бутану. Побудований на місці злиття двох річок Пунакха-дзонг являє собою надзвичайно красивий архітектурний комплекс, що складається з двох храмів і бібліотеки.
Монастир Таунг Калат (Taung Kalat), М’янма.
Буддійський монастир Таунг Калат отримав свою назву за назвою гори, на якій він розташований.Підноситься над містом, практично ширяючий в хмарах, м’янмського архітектурний ансамбль відрізняється витонченими архітектурними рисами і справжнім людським безстрашністю. Гора Таунг Калат – згаслий більше 24 століть тому вулкан, порослий в наш час зеленими деревами – становить ідеальну природну основу для білосніжних храмових будівель, до яких з землі ведуть 777 сходинок. Місцеві жителі вірять, що в глибинах гори Таунг Калат живуть духи – нати, тому відвідувати монастир потрібно обов’язково з їх улюбленим свіжим м’ясом.
Такцанг-лакханг (Paro Taktsang), Бутан.
Такцанг-лакханг, що в перекладі означає «Гніздо тигриці», отримав свою назву в силу давньої легенди про те, як буддійський учитель Падмасамбхава вознісся на високу гору, сидячи верхи на своїй дружині, тимчасово перетворилася на дикого звіра. Монастир-фортеця для спостереження за околицями, розташовується на висоті в три тисячі метрів над рівні моря і в сімсот метрів над місцевою долиною Паро.Заснований в 1692-му році Такцанг-лакханг практично повністю був знищений вогнем в 1998-му році і відновлений до 2005-го.
Сюанькун-си (Hanging Monastery), Китай.
Китайський монастир Сюанькун-си – унікальний храмовий комплекс, що відноситься до «висячим» типам архітектурних конструкцій. Заснований в 491-му році нашої ери в китайській провінції Шаньсі, поблизу священної гори Хеншань, Сюанькун-си об’єднує в собі представників трьох релігій. Крім буддистів тут влаштувалися також конфуціане і даосісти. Будівлі монастиря кріпляться до гори дерев’яними палями. Їх задньою стінкою служать щільні гірські породи. Сюанькун-си складається з сорока залів і павільйонів і містить у собі більше вісімдесяти священних для східних народів статуй.
