Українці відрізняються від росіян тим, що ховають своїх убитих на війні відкрито, тому що їм нема чого приховувати.
На сотні метрів і кілометри тягнуться ланцюжка на колінах людей, що стоять на колінах, пише у своєму матеріалі для “Нової газети” журналіст Олексій Поліковський.
“Чоловіки знімають шапки, кепки. Стоять на колінах мужики, на тридцять років старші від хлопчика, якого везуть у труні, стоять на колінах жінки в непоказних пальто і хустках, стоять на колінах діти шкільних років і бачать, як, не гальмуючи, з грізною і урочистою стрімкістю мчить повз них цей страшний автобус”, – сказано в публікації.
При цьому він підкреслює, що росіяни проводять похорон таємно.
“У нас загиблих на цій війні ховають тихо, таємно. Лев Шлосберг розкрив таємницю і отримав цеглиною по голові. А українцям що таїти? Чи не вони війну почали, чи не вони її придумали, чи не вони вторглися в чужу країну, на них напали, вони захищаються, що їм ховати? ” – підкреслив він.