В Україні заборонили риболовлю, порушників очікують чималі штрафи

— Зi зниженням температури процес росту та обмiну речовин у риб припиняється. Бiльшiсть iз них перестає живитися, активнiсть знижується майже до нуля. Життя в органiзмi пiдтримується завдяки накопиченому влiтку жиру. Найважче переносить зимiвлю короп, – каже Юрiй Забитiвський, iхтiолог дослiдної станцiї Iнституту рибного господарства НААНУ. – Якщо температура повiтря становить менш нiж вiсiм градусiв, то ця риба вже майже нiчого не їсть – у порiвняннi з лiтнiм рацiоном це може бути три-п’ять вiдсоткiв харчу. У зимувальних ямах такi риби, ставши в ряди, нерухомо чекають, коли потеплiє. При цьому коропи стають легкою здобиччю для iнших.

– Це глибокi мiсця у водоймi, де нема активної течiї. Наприклад, територiї, де вода пiдмивала береги, й утворилася яма. Температура в таких зимувальних ямах – близько чотирьох градусiв тепла. Глибина ям має бути бiльшою, нiж висота промерзання льоду, – щонайменше два метри. Краще – три-п’ять метрiв. На мiлинi риба вiдчуває тиск води пiд льодом, постiйно з ним бореться й швидко худне, тому може втратити вiд 15 до 30 вiдсоткiв своєї маси.

– Скiльки таких ям в однiй водоймi?

– На кiлометр рiчки має бути п’ять зимувальних ям. У ставках на одному гектарi – не менше трьох. Мiсце зимувальних ям визначають працiвники рибоохорони.

– Штраф за вилов риби на територiї зимувальних ям – вiд 34 до 170 гривень. Якщо ж рибалити там ще й забороненим приладдям, наприклад,  сiтками, електроприладами, то сума штрафу збiльшиться – вiд 340 до 680 гривень, – пояснює Iван Косач, фахiвець Управлiння охорони, використання i вiдтворення водних бiоресурсiв та регулювання рибальства областi. – Крiм того, порушникам доведеться заплатити за кожн зловлену рибу окремо. Наприклад, карась обiйдеться в 17 гривень, лящ – 170 гривень, товстолобик – 255 гривень, щука – 340 гривень, судак – 510 гривень.