«Никогда мы не будем братьями»: поетеса розповіла про свою долю після революції

    148

    Поетеса Анастасія Дмитрук, яка своїми влучними віршами вразила усіх на Євромайдані, запевняє – Революція Гідності допомогла змінити колишні цінності та принципи. Так внаслідок внутрішньої боротьби з’явилося вражаюче «Никогда мы не будем братьями», а на поетичній карті України – нове та абсолютно щире ім’я.

    Про це говорили на зустрічі бійців АТО із Анастасією Дмитрук у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій, передає кореспондент ІА ZIK.

    Вірш «Никогда мы не будем братьями», каже поетеса, виник майже спонтанно у час найважчих подій на Майдані – розстрілів. Тоді, однієї ночі, дівчина не витримала «концентрату емоцій та переживань», який врешті-решт перетворився у новий вірш.

    Одразу після створення твір «почав жити своїм життям» у соцмережах: з нього робили перепости тисячі небайдужих, щоб підтримати активістів. Згодом, на прохання спільноти Євромайдану у Facebook дівчина записала вірш на відео, і це відео мало величезний успіх: набрав декілька мільйонів переглядів на Youtube.

    Зрештою, як зазначає пані Дмитрук, не усі друзі сприйняли її громадянську позицію. «Час все показав: хтось пішов із мого життя; а ті, хто завітали через творчість, – залишилися», – з усмішкою сказала поетеса.

    Та з погрозами все ж довелось зіткнутись, однак все закінчилось на словах.

    Зараз Анастасія Дмитрук не покинула свої ідеї: дівчина неодноразово зустрічалася та допомагала бійцям, організовувала поетичні читання у госпіталях, військових частинах, полігонах. Усе це допомагає надихає та вимагає продовжувати творчість.

    Анастасія Дмитрук. Фото: Микола Тис/ZIK

    Особливо вразила, каже поетеса, її поїздка у Маріуполь, де вдалося побачити ситуацію зсередини.

    «Я дуже хотіла наблизитися до найважливішого, що відбувалося в країні. Усе це серйозно надихає. Якось після поїздки навіть гостріше починаєш сприймати життя. І просто вражає мужність людей, які навіть в жахливих умовах війни продовжують жити. Вони ходять на творчі вечори, гуляють у парках з дітьми – тобто намагаються жити».

    Зрештою, після таких пережитих моментів і прийшов час створювати нову книгу. Анастасія Дмитрук видаватиметься вже вдруге – «Це твоя і моя війна», нова книга авторки, продемонструє свою внутрішню боротьбу після подій на майдані, надихнувшись подвигами українських військових.

    Тут, за словами жінки, без експериментів теж не обійдеться: поміж громадянської лірики читачі зможуть побачити есе і навіть казочку. Серед усього будуть й історії про героїв війни, з якими поетеса зустрічалася в процесі своєї діяльності.

    Анастасія Дмитрук. Фото: Микола Тис/ZIK

    Презентують нову книгу вже цьогоріч у вересні на 24 «Форумі видавців у Львові», який поетеса обов’язково обіцяє відвідати. А до того часу – лише творити і творити.

    Нижче ZIK публікує текст знаменитого вірша.

    «Никогда мы не будем братьями

    Никогда мы не будем братьями
    ни по родине, ни по матери.
    Духа нет у вас быть свободными,
    нам не стать с вами даже сводными.

    Вы себя окрестили старшими,
    нам бы младшими, да не вашими.
    Вас так много, а, жаль, безликие.
    Вы – огромные, мы – великие.

    А вы жмёте, всё вы маетесь,
    своей завистью вы подавитесь.
    Воля – слово, вам незнакомое,
    вы все с детства в цепи закованы.

    У вас дома молчанье – золото,
    а у нас жгут коктейли Молотова.
    А у нас зато кровь горячая.
    Что ж вы нам за родня незрячая?

    А у нас всех глаза бесстрашные,
    без оружия мы опасные.
    Повзрослели и стали смелыми,
    все у снайперов под прицелами.

    Нас КОТы на колени ставили,
    мы восстали и всё исправили.
    И зря прячутся крысы, молятся,
    они кровью своей умоются.

    Вам шлют новые указания,
    а у нас тут огни восстания.
    У вас царь, у нас – демократия!
    Никогда мы не будем братьями.

    Довідка.

    Анастасія Дмитрук – сучасна українська поетеса, відома своїми патріотичними творами під час Євромайдану. У 2014 році видала першу збірку віршів «Верните нам наше небо». У квітні 2016 отримала звання «Киянка року 2015» за внесок у культурний розвиток столиці. 22 вересня 2016 року отримала Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. 12 листопада 2016 отримала нагороду Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в категорії «Перспектива». Увесь цей час жінка активно співпрацює із бійцями АТО, для яких організовує різноманітні культурні заходи.

    Підготував Петро Синєокий, ІА ZIK



    • інші новини