Історик довів, що відомий герой давньоруської літератури є українцем

    2164

    Нещодавно в Росії здійнявся галас щодо історичної постаті Іллі Муромця — наші сусіди вирішили, ніби українці намагаються привласнити собі цього героя давньоруської літератури. Та Ілля Муромець — таки справжній київський богатир. Це давно доведений науковцями факт!
    Детальніше — Станіслав Росовецький, доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пише газета “Експрес”. 
    — То що свідчить про те, що Ілля Муромець — український герой?
    — По-перше, ім’я Ілля — християнське. Якщо припустити, що Муромець народився в селищі Карачарові під Муромом, як стверджують росіяни, то він мав би носити слов’янське язичницьке ім’я. Ці території в той час ще не піддалися християнізації. На відміну від Сіверщини, де, найімовірніше, у місті Моровійську Ілля й народився.
    Ілля Муромець, чи то пак — Муровець, був дружинником князя Київського Володимира. До слова, як і його побратими — Добриня Микитич та Альоша Попович. Усі події, які змальовані в билинах про них, відбуваються або починаються на території Київського князівства або на межі його з південним степом. Та й подвиги Ілля здійснює за наказами з Києва.
    Отже,  можна твердити, що історичні прототипи ані самого Іллі, ані Добрині Микитича чи багатьох інших билинних богатирів не були пов’язані із землями сучасної Росії. Хіба Альоша мав прив’язку до Ростова.
    Стосунки між богатирями в билинному епосі насправді доволі складні, а уявлення про нерозлучну трійцю Іллю, Добриню та Альошу постало лише після появи відомої картини Віктора Васнецова.
    — Але яким чином ці герої стали російськими?
    — В Україні й Білорусі билини не збереглися, а от росіянам належать перші записи билин, зроблені наприкінці ХVI століття. Тоді ж виникли й нові, так звані билини про Іллю Муромця новгородського циклу. Раніше ж історії про життя цих богатирів належали лише до усної творчості, спроб фіксації їх на письмі не спостерігалося. Отак і виникло прикре уявлення про те, що билини належать лише російській культурі.
    Варто зазначити, що й Муромцем Ілля став саме в той “внутрішньоросійський” період. До цього в циклі київських билин він був Муровцем, Моровлянином або Муровлянином. Ці прізвиська й вказують на імовірне місце його народження.
    До слова, саме від XVI століття з’являється новий український епічний жанр — думи. У них ані слова не мовиться про богатирів, тематика їх стосується зовсім інших питань. Якийсь час билини і думи побутували в українському фольклорі паралельно. Тому що епічні сюжети, прив’язані до імені Іллі, ще були тоді на слуху, не було потреби дублювати їх в інших фольклорних творах.
    — Заведено вважати, що мощі святого Іллі, які перебувають в Києво-Печерській лаврі, належать саме Муровцю. Чи це так?
    — Мощі святого Іллі, прозваного в народі Чобітком, — це мощі іншої людини, ченця. Він теж був богатирем й уславився в народній пам’яті тим, що відбивався від ворогів чоботом. Але з Іллею Моровлянином він не мав нічого спільного.
    Є дані, що насправді тіло Іллі Муровця було поховане в Софійському соборі. Проте їх там, як я знаю, ніхто так й не шукав. Можливо, що вони втрачені назавжди.
    — Але ж в одній з билин розповідається, що Ілля після своїх подвигів рушив до лаври й там закінчив життя…
    — Ченцем цього монастиря історичний прототип богатиря Іллі стати не міг — за хронологією не виходить. Ця версія постала, коли в усній традиції почали об’єднувати билини про Іллю в окремий цикл, своєрідну “Ілліаду”.
    До слова, стверджуючи, що мощі святого Іллі в Києво-Печерській лаврі — це мощі Іллі Муровця, щоразу покликаються на щоденник Еріха Лясоти. Так от, відкрию вам таємницю: там про це ані слова! Сам Еріх Лясота повідомляє, що могила Іллі Муровця — у  Софійському соборі.
    — А чи є Ілля Муровець в творах інших народів?
    — Маємо дві згадки в європейському епосі, але вони видаються сумнівними. По-перше, це датована 1250 роком “Тідрек-сага” — давньоскандинавська сага про Дітріха з Берна, у якій згадано сина київського князя Іліаса. Ані характером, ані долею цей персонаж нашого героя не нагадує.
    Друга така згадка трапляється в давньогерманській поемі про Ортніта ХІІІ століття. У ній він з’являється під іменем Ілля з Русі і є дядьком короля Ортніта, правителя Гарди в Ломбардії.
    Ілля КОНТІШЕВ