Медик першої роти 54 бригади Наталія Хоружа, яка 2 лютого загинула на Світлодарській дузі, була мобілізована за півроку до трагедії.
Біографією жінки поділився на своїй сторінці в Facebook волонтер Ян Осока.
За його словам, коли бійцям бригади повідомили, що Наталія загинула, то вони плакали, не стримуючи сліз.
“Деякі з них плакали вперше за всю війну. Плакали як здорові, так і ті, біля котрих вона проводила багато часу, коли вони були поранені”, – написав він.
Осока розповів, що Наталія Хоружа народилась 1972 року у місті Першотравенськ Дніпропетровської області.
“Мешкала у селищі міського типу Просяна Покровського району.1990 року закінчила медицинське училище у Дніпрі, отримавши фах медсестри. Працювала у селі Зелений Гай медсестрою, згодом вийшла заміж за чоловіка з Просяної та переїхала туди”, – продовжив волонтер.
Осока підкреслив, що Хоружа була чуйною людиною, небайдужою до людського горя.
“Медиком вона була від Бога. Рятувати людей було її кредом життя, навіть ціною свого. На допомогу людям приходила по першому виклику, чи то вдень, чи то вночі. Сім’я для неї була всім, а обов’язок перед совістю був на першому місці. Вона залишиться вічним прикладом мужності великої жінки, що в скрутну хвилину не залишила в біді поранених бійців”, – відмітив він.
Волонтер підкреслив, що на війну жінка пішла за покликанням серця, оскільки вже не могла “дивитись на новини та бачити тих нещасних хлопців у госпіталях”.
“Призвана за контрактом Покровським РВК 30.08.2016 року. Молодший сержант, санітар-інструктор 1-ї роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Добровільно попросилася саме санінструктором роти, щоб постійно знаходитись там, де найбільше потрібна її допомога”, – написав він.
За його словами, жінка була бійцям АТО одночасно і за “матір”, і за психолога.
“З кожним пила чай та вела бесіди. Її словам усі хлопці довіряли на 100%. І якщо вона описувала ситуацію “Караул!”, то всі знали, що це не балачки і не перебільшення, а справи серйозні”, – додав Осока.
Волонтер нагадав, що Хоружа загинула внаслідок прямого влучання протитанкової керованої ракети у медицинську машину, в якій вона їхала разом з пораненими. Водію відірвало ногу, зараз він у важкому стані у госпіталі.
“По дорозі їхала автівка з червоним хрестом і побачив її рускій іван. І випустив рускій іван по автівці протитанкову ракету, і влучив у ціль. І нічого не ворухнулося в івані, можливо лише радість охопила той мертвий колодязь, де у інших людей знаходиться душа. Хлопці знайдуть тебе, іван. Ножем на твоєму серці виріжуть ім’я однієї жінки – медика, яка не тримала в руках автомат, а лише тримала руки поранених солдат, щоб хоч трохи полегшити їх біль”, – завершив він.
