Під час різдвяних свят, коли, здавалося, усі харчові заборони знято і можна їсти все, є одне обмеження. Мова про кишку-кров’янку — улюблену багатьма страву. Її на свята готують багато господинь, та й на базарах можна купити. Але виявляється, Церква забороняє вживати такий продукт. Чому? Про це пише газета “Експрес”.
Бо тут є суворі застороги, записані в Біблії. Хоча для організму такий продукт корисний. Тож як бути? Їсти чи не їсти кров’янку?
Про це говоримо з кандидатом богослов’я Тарасом Борозенцем та лікарем-терапевтом Миколою Адамчиком.
— Що говорить Біблія про страви з крові тварин?
Т. Борозенець:
— Суворі заборони не вживати кров тварин у їжу знаходимо ще в Старому Заповіті. Заборона на це дана була ще Ною у Книзі Буття: “…тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте”. Старозаповітна книга Левіт також говорить про це вельми недвозначно: “…Жодної крови не будете їсти в усіх ваших оселях — ані з птахів, ані з худоби”. А ось інший уривок із книги Левіт: “…Душа тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоби очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає; тому Я і сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крові, і прибулець, який живе поміж вами, не повинен їсти крові”. У книзі Второзаконня також йдеться про це: “…тільки суворо спостерігай, щоби не їсти крові, тому що кров є душа: не їж душі разом із м’ясом”.
— Що ж, застороги дійсно дуже суворі. А можливо, у Новому Заповіті вже немає такої заборони?
— Є, і досить конкретна. Книга Діянь Апостолів дуже чітко підтверджує древню заборону на вживання крові: “Бо угодно Святому Духові і нам… утримуватися від… крови і задушенини… Дотримуючись цього, добре зробите. Будьте здорові”.
Зрештою, на VI Вселенському соборі його учасники уклали поміж інших правило №67. Й там теж йде мова про утримання віруючих від вживання страв із крові тварин. Причому покарання за це досить суворе за церковними мірками — відлучення від Церви. Ось текст цього правила: “Божественне Писання заповіло нам утриматися від крові й задушенини… А відтак, заради ласування черева, кров будь-якої тварини, будь-яким способом приготовану в їжу, і таку вживаючих — благорозважливо єпитимії піддаємо. Якщо ж хто віднині їсти буде кров тварин якимось чином: то клірик нехай буде вигнаний, а мирянин буде відлучений”.
— То що ж виходить — такі страви, як кишка-кров’янка, віруючим їсти не можна?
— Якщо заборона на вживання крові в їжу є в Старому та Новому Заповітах, а також у постановах Вселенського собору — то виходить, що віруючим християнам не можна вживати кров тварин. А тим, хто це робив — слід покаятися і більше цього не робити.
— Часто можна почути аргумент на захист кров’янки. Мовляв, така страва є корисною для здоров’я — тому її їдять. Що про це каже медицина?
М. Адамчик:
— У сенсі впливу на організм кров тварин – це досить корисний продукт. Про це знали ще в древній Спарті, годуючи бичачою кров’ю юнаків. А в роки Другої світової війни бичачу кров спеціально заготовляли для військових госпіталів. Розливали в скляні пляшки і давали пораненим солдатам. Чому? Бо це дуже сильне джерело заліза та білка, а також жирів. Тож цей природний препарат допомагав при втраті крові. Та й тепер я рекомендую своїм пацієнтам з анемією вживати саме кров’янку. Вона стимулює кровотворення та допомагає при нестачі заліза в організмі.
Але є й зворотний бік медалі. Часте вживання кров’янки може обернутися підвищенням рівня холестерину. А відтак — зростає ризик серцево-судинних хвороб. А ще треба не забувати про катехоламіни -– так звані “гормони страху”, які активно виділяються в кров тварин під час їх забиття.
Зрештою, ми ще дуже мало знаємо про кров та її властивості. І вочевидь, недарма найбільші світові релігії (іудаїзм, християнство та іслам) забороняють вживати кров у їжу. За тисячоліття своєї історії люди виробили таке табу — вочевидь, не просто так. Відтак навіть із медичної точки зору вживання кров’янки не є однозначно корисним. Треба підходити до цього розсудливо.
Сергій БОВКУН
