Майже всi хлопцi в дитинствi мрiють бути командиром екiпажу лiтака, хiба нi? I лише одиницi здiйснюють свою мрiю. Чому? Бо це дуже й дуже непросто — пройти вiдбiр у єдиний виш в Українi, де готують таких фахiвцiв, пише газета Експрес.
Це — Кiровоградська льотна академiя Нацiонального авiацiйного унiверситету в Кропивницькому. Вимоги до майбутнiх пiлотiв надзвичайно високi! Якi вони?
Про це детально розповiдають Михайло Сорока, викладач Кiровоградської льотної академiї Нацiонального авiацiйного унiверситету, Вадим Петлiн, президент Української асоцiацiї авiацiйно-космiчної медицини, та Володимир Гайдамака, командир повiтряного судна, пiлот-iнструктор iз 30-рiчним досвiдом в авiацiї.
— Як же здiйснити свою мрiю — стати пiлотом повiтряного судна? Що для цього потрiбно? I, до речi, чи приймають на таке навчання дiвчат?
М. Сорока:
— Щоб стати студентом Кiровоградської льотної академiї Нацiонального авiацiйного унiверситету, який здобуває фах пiлота, слiд пройти суворий вiдбiр. Крiм так званої довiдки за формою 086-о, яку отримують пiсля стандартного медичного обстеження, вступник має надати нам довiдку з протитуберкульозного, психоневрологiчного та наркологiчного диспансерiв, рентген-знiмок грудної клiтки, довiдку про резус-фактор та групу кровi. Для дiвчат додатково передбачена мамографiя. Але пiсля цього ми спрямовуємо абiтурiєнтiв на повне медичне обстеження до медичного центру при нашому унiверситетi.
— Що саме там перевiряють?
— Вступники проходять обстеження в офтальмолога, отоларинголога, терапевта, невропатолога, хiрурга. Юнакiв додатково обстежує уролог, а дiвчат — гiнеколог. До того ж ми маємо провести власне психофiзiологiчне обстеження кожного абiтурiєнта.
— А якi хвороби можуть стати перешкодою для вступу?
В. Петлiн:
— У пiлота не може бути порушень у роботi дихальної та серцево-судинної систем, а також жодних хронiчних хвороб. Це повинна бути фiзично здорова, емоцiйно врiвноважена людина, яка має добру координацiю рухiв та розвинуту м’язово-скелетну систему. I не лише! Неабияку роль вiдiграють уважнiсть, кмiтливiсть та розум.
До слова, у майбутнiй роботi пiлот не має права виходити в рейс пiсля серцевих нападiв, а пiсля будь-якого оперативного втручання повинно минути мiнiмум три мiсяцi, аби вiн мiг сiсти за штурвал. I такий медогляд проходять не лише перед вступом на навчання. Вiн обов’язковий також перед отриманням льотної лiцензiї та є щорiчним для пiлотiв, якi працюють.
В. Гайдамака:
— Так, здоров’я пiлота дуже важливе для безпеки пасажирiв. Саме тому, до речi, для того, щоб убезпечитись вiд непередбачуваних обставин, пiлоти, якi йдуть в один рейс, не споживають однакову їжу. Щоб у разi отруєння одного з них другий мiг керувати лiтаком самостiйно.
— А якi вимоги щодо гостроти зору? Чи може пiлот носити окуляри або контактi лiнзи?
— У нас часто запитують, що робити, якщо ви носите лiнзи чи окуляри. Можу заспокоїти — якщо вони не спотворюють гостроти зору на далекi та близькi вiдстанi, то такi люди можуть сiсти за штурвал лiтака. Загалом показники гостроти зору на далекi дистанцiї має бути 0,7 i вищi для кожного ока i 1,0 та вищi для обох очей на близькi дистанцiї. Але якщо майбутнiй пiлот не розрiзняє кольорiв, то лiцензiї вiн не отримає.
— Якi ще випробування чекають пiд час вступу майбутнiх пiлотiв?
М. Сорока:
— Пiсля успiшного медогляду абiтурiєнти мають скласти нормативи з фiзпiдготовки. Це бiг на дистанцiю 100 метрiв за 14,5 — 13,6 секунди (для чоловiкiв) i 17 — 15 секунд (для дiвчат), 1000 метрiв за 3 хв. 45 с — 3 хв. 15 с (для чоловiкiв, для жiнок на цiй дистанцiї облiк часу не ведеться) та пiдтягування на перекладинi — 9 i бiльше разiв, для дiвчат — вiдтискання вiд землi 12 — 20 i бiльше разiв. Кожне випробування оцiнюють у балах.
— Гаразд, а з яких предметiв треба складати тести пiд час ЗНО, щоб здобути фах пiлота?
— Обов’язковим до складання в усiх школах є, звичайно ж, українська мова та лiтература. Крiм неї, вступник має пройти ЗНО з математики та, на вибiр, iноземної мови, фiзики або географiї.
— А як курсанти проходять льотну практику?
— Практичнi заняття в Академiї складаються з двох частин. Спочатку — практика на спецiальному тренажерi, який вiдтворює кабiну лiтака. Також є тренажери-симулятори польоту. Пiсля таких тренувань студентiв допускають до безпосередньої льотної практики в небi. У нас дiє спецiальний тренажерний центр, у якому курсанти можуть професiйно та досконало вивчити функцiонування таких лiтакiв, як Ан-2, Ан-24/26 та Л-410УВП.
Пiдготовку в небi курсанти проходять на лiтаках К-10, НАРП-1, Ан-2, Cessna 172RG. Але для того, щоб курсантовi надали доступ до керування цими лiтаками, вiн має успiшно скласти теоретичнi iспити на здобуття лiцензiї приватного або комерцiйного пiлота.
— I може сiдати за штурвал “Боїнга” та “Аеробуса”?
— Так. Те, що в академiї навчання проводять на лiтакiв певних видiв, не означає, що в майбутньому пiлот не зможе сiсти за штурвал “Боїнга” чи “Аеробуса”.
— Скiльки коштує навчання в льотнiй академiї?
— Курсанти бюджетної форми навчання проходять льотну пiдготовку безплатно. Курсанти, якi мають низький рейтинг або вчаться на контрактнiй основi, льотну практику здобувають за власний кошт. Тодi курс 40 годин нальоту на НАРП-1 обiйдеться в 102 655 гривень, на АН-2 — у 428 170 гривень, а налiт 70 годин на лiтаку К-10 коштуватиме курсантовi 212 565 гривень. Єдине, на що мають витратити кошти всi абiтурiєнти пiд час вступу, — на придбання форми.
— Чи є якiсь вiковi обмеження для опанування цiєї професiї?
В. Гайдамака:
— Залежно вiд лiцензiї, за штурвал може сiсти i 15-рiчна людина. Але це рiдкiсть, направду. А керувати пасажирським авiалайнером починають у 20 — 25 рокiв. На пенсiю ж пiлоти виходять у вiцi 65 рокiв.
Iлля КОНТIШЕВ
