Минув рік з моменту, коли компанія Ілона Маска вживила перший імплант Neuralink у мозок людини. 30 січня 2024 року ця подія відкрила нову еру у світі технологій, що дозволяє керувати комп’ютером лише за допомогою розумових зусиль, повідомляє The Guardian.
Першим пацієнтом, який став учасником цієї революційної технології, став 30-річний Ноланд Арбо. У 22 роки він зазнав важкої травми під час роботи в літньому таборі на озері в штаті Нью-Йорк. Після нещасного випадку, коли друг випадково вдарив його у голову під час стрибка у воду, Ноланд отримав серйозне пошкодження спинного мозку, що призвело до паралічу нижче шиї.
“Мій мозок – це остання частина мене, над якою я справді відчуваю контроль”, – згадує Ноланд.
Перший час він був повністю знерухомлений і міг лише керувати пристроями через стилус, який тримав ротом. Однак цього йому було недостатньо, і тому він приєднався до досліджень травм спинного мозку в Північній Америці. Його участь у таких дослідженнях не принесла результатів, аж поки він не дізнався про технології Neuralink.
Через кілька місяців після того, як Ноланд дізнався про чипи Ілона Маска, він погодився на операцію і став одним із перших, кому вживили чіп Neuralink в моторну кору мозку.
Мікрочип, що складається з 1 024 електродів, спершу не працював бездоганно. Ноланд зіштовхнувся з необхідністю заряджати чіп кожні 5-6 годин, що викликало певне розчарування. Але важливішою проблемою стало те, що через місяць після імплантації електроди почали відходити від нейронів через природні рухи мозку. Це могло серйозно вплинути на ефективність пристрою.
Однак інженери Neuralink швидко розв’язали проблему. Вони вдосконалили алгоритми зчитування сигналів мозку, що дозволило відновити функціональність чіпа.
Наразі Ноланд здатен за допомогою думки виконувати безліч завдань – від переміщення курсора на екрані до набору повідомлень і навіть змагання в відеоіграх.
Цей досвід відкриває нові горизонти не тільки для людей з інвалідністю, а й для потенційних можливостей покращення когнітивних функцій, підключення до цифрових систем і навіть обміну думками через нейроінтерфейс. Однак, на думку Ноланда, ця технологія ставить перед суспільством чимало етичних питань, особливо з точки зору безпеки даних. Зчитування і передача мозкових сигналів можуть призвести до несанкціонованого доступу до особистої інформації.
