Вчені зі США, Німеччини та Данії вперше розшифрували генетичні механізми феномену Дехнеля — дивовижної здатності бурозубок зменшувати розмір свого мозку взимку та відновлювати його навесні. Ця адаптація, названа на честь польського зоолога Августа Дехнеля, дає змогу цим крихітним ссавцям вагою лише 5–12 грамів економити енергію, необхідну для виживання в суворі холоди.
Скорочуючи до 18% своєї маси тіла, зокрема понад чверть об’єму мозку, бурозубки (Sorex araneus) ефективно економлять ресурси, щоб пережити суворі зими. У новій роботі вчені виявили кілька ключових генів, які регулюють цей процес та беруть участь у регулюванні обміну речовин, клітинної загибелі й активності гіпоталамуса.
Особливий інтерес викликав ген BCL2L1, який бере участь в управлінні руйнуванням клітин, а також гени, пов’язані з обміном кальцію між кровоносною системою та мозком. Дослідження також довело зв’язок між генами зменшення мозку в бурозубок і процесами, характерними для таких захворювань, як хвороба Альцгеймера та ожиріння в людей.
Хоча зменшення мозку може здатися радикальним рішенням, для бурозубок воно є оптимальним способом ефективного використання енергії та допомагає їм виживати в умовах обмеженого доступу до ресурсів. На відміну від бурозубок, у людей подібні процеси могли б призвести до серйозних наслідків, зокрема когнітивних порушень.
На думку вчених, це відкриття відкриває перспективи для розробки методів лікування нейродегенеративних захворювань і порушень обміну речовин у людей.
