Програма працевлаштування українських біженців у Німеччині, Job-Turbo, зазнала значних труднощів у виконанні своїх завдань. Згідно з даними Федерального контрольно-ревізійного управління Німеччини (BRH), лише 20% випускників інтеграційних курсів у 2023 році отримали пропозиції про роботу, однак жоден з них не зміг працевлаштуватися.
У 2024 році ситуація дещо покращилася – кількість випускників, яким вдалося отримати пропозиції про роботу, зросла до 40%. Але реальний результат виявився ще менш втішним – на роботу вийшло менше ніж 1% учасників програм, як повідомляє німецьке видання Bild.
В даний момент у Німеччині перебуває близько 720 тисяч українців, які отримують соціальні виплати, з яких 500 тисяч – працездатного віку. Щомісяця Німеччина витрачає близько 539 мільйонів євро на допомогу біженцям з України. Витрати на підтримку постійно зростають – з листопада 2022 року сума виплат збільшилася з 445 мільйонів євро.
Ці кошти витрачаються через численні проблеми з інтеграцією українців на ринок праці, серед яких затримки з курсами інтеграції, часті відмови від них через “проблеми зі здоров’ям” без підтвердження, а також слабка комунікація між центрами зайнятості та безробітними. Законодавчо, німецькі центри зайнятості повинні пропонувати нові вакансії кожні шість тижнів після завершення курсів, однак на практиці період між консультаціями у 2023 році складав в середньому 180 днів, а у 2024 році скоротився до 115 днів.
Ще однією проблемою є те, що часто заяви про невідповідність вакансії вимогам (“unzumutbar”) приймалися без необхідних доказів.
Президент України Володимир Зеленський 31 жовтня зазначив, що з понад 1,1 мільйона українців, які знайшли прихисток у Німеччині, близько 300 тисяч не працюють і не шукають роботу. Зеленський підкреслив, що багато з цих людей можуть повернутися в Україну, оскільки з часом соціальна підтримка за кордоном може зменшитися або взагалі припинитися.
