NASA стоїть перед значною проблемою: як безпечно утилізувати понад 400 тонн космічного обладнання, включаючи Міжнародну космічну станцію (МКС), яка має бути виведена з орбіти на початку 2030-х років.
Управління з аеронавтики та дослідження космічного простору розглядало різні варіанти утилізації МКС, включаючи демонтаж та повернення на Землю, зберігання на вищій орбіті і навіть природне сходження з орбіти з неконтрольованим поверненням. Однак він дійшов висновку, що використання спеціально розробленого космічного апарату для виведення МКС з орбіти та утилізації її частини у Тихому океані є найкращим варіантом.
МКС експлуатується вже десятиліття і постійно стикається з проблемами зношування, такими як тріщини та витікання повітря. NASA працює над планом виведення МКС з орбіти – так, у червні минулого року агентство оголосило про вибір SpaceX для проєктування деорбітального транспортного засобу USDV (United States Deorbit Vehicle) за контрактом вартістю до 843 мільйонів доларів. USDV буде заснований на модернізованому космічному кораблі Dragon, який оснащений великою кількістю двигунів Draco для зниження орбіти станції.
Очікується, що більшість компонентів МКС згорять під час повернення в атмосферу. Але деякі щільніші або термостійкі компоненти, як очікується, переживуть цю подію. Імовірна зона скидання цих міцніших компонентів — Точка Немо (Point Nemo), «океанічний полюс недоступності», яка вже використовується як «водний цвинтар» для виведеного з експлуатації космічного обладнання через свій статус найвіддаленішої від суші точки на Землі. Місце знаходиться приблизно за 2685 кілометрів від найближчої ділянки суші.
Однак план утилізації МКС в океані викликав хвилю занепокоєння серед кількох організацій з нагляду за довкіллям та фахівців з морського середовища.
“Я вважаю цю ідею дуже сумнівною“, – сказав Едмунд Мазер, молекулярний біолог з Інституту токсикології та фармакології при Медичній школі Університету Шлезвіг-Гольштейна в Кіл (Німеччина). Мазер сказав, що скидання в океан історично було недалекоглядним рішенням, яке, як він пояснив, можна порівняти з 80-річною давністю, коли вважалося гарною ідеєю скидати в океани невикористані боєприпаси часів Другої світової війни. “Сьогодні виявляється, що наповнення боєприпасами поширюються в морському середовищі”, – сказав він.
Мазер попередив, що запланована утилізація МКС може мати серйозні наслідки для довкілля та здоров’я людей. «Тому можна передбачити, що ми завдамо великої шкоди запланованим скиданням МКС. Наші майбутні покоління вважатимуть нас відповідальними за це і критикуватимуть — і їм доведеться докласти величезних зусиль, щоб виправити наші нинішні помилки», — сказав Мазер.
«Управління водних ресурсів Агентства з охорони навколишнього середовища координує роботу з Управлінням генерального юрисконсульта з цього складного питання. Агентство не має точних термінів для оцінки. Ми будемо працювати з NASA, щоб забезпечити безпечну та екологічно відповідальну утилізацію МКС», – повідомила прессекретар EPA.
Водночас деякі експерти вважають, що утилізація МКС в океані може бути найменш шкідливою для довкілля з огляду на альтернативи. «Вивід МКС з орбіти — це складне завдання, і утилізація в океані може бути найменш шкідливою для довкілля з огляду на альтернативи. У будь-якому випадку, утилізація МКС в океані матиме деякі наслідки для навколишнього середовища, але це може бути найменш шкідливою альтернативою з огляду на інші варіанти», — сказав Джонатан МакДауелл, директор з політики у Федерації вчених-атомників.
NASA планує розпочати виведення МКС з орбіти на початку 2030-х років та завершити утилізацію до 2035 року. Агентство працює над планом виведення МКС з орбіти, у червні минулого року агентство оголосило про вибір SpaceX для проєктування USDV.
Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) оцінює, що необхідно буде регулювати утилізацію МКС в океані, але поки що не поділилося подробицями будь-яких конкретних проблем чи аспектів регулювання.