Німецькі вчені з Інституту дослідження Сонячної системи Товариства Макса Планка дізналися про місце походження знаменитого астероїда Рюгу, зразки ґрунту з якого в 2020 році доставив на Землю космічний зонд Hayabusa 2. Дослідження опубліковане в науковому журналі Science Advances (SciAdv).
Рюгу – навколоземний астероїд, чия орбіта навколо Сонця перетинає орбіту Землі без ризику зіткнення. Раніше вважалося, що Рюгу прибув у внутрішню Сонячну систему з поясу астероїдів між Марсом і Юпітером, а виник у ще дальшому місці. На це вказував його склад, що належить до підгрупи багатих на вуглець метеоритів (хондритів), відомих як хондрити CI.
Досі дослідники приписували відмінності в ізотопному складі між хондритами CI та іншими групами вуглецевих хондритів різним співвідношенням змішування елементів у їх складах. За словами вчених, нові аналізи показали, що перші вуглецеві хондрити почали формуватися приблизно через 2 млн років після утворення Сонячної системи.
Притягнуті гравітаційною силою ще молодого Сонця пил і грудки попрямували від зовнішнього краю газопилового диска у внутрішню частину системи, але по дорозі натрапили на перешкоду у вигляді Юпітера, який нещодавно утворився.
За межами орбіти газового гіганта речовина почала накопичуватися у важчі та більші грудки, перетворюючись на вуглецеві хондрити з численними включеннями.
Через два мільйони років верх узяв інший процес: під впливом Сонця первинний газ поступово випаровувався за межами орбіти Юпітера, що призвело до накопичення залізо-нікелевих зерен, породивши групу хондритів CI. Це означає, що Рюгу та інші хондрити CI виникли не на рубежах Сонячної системи, а порівняно недалеко від Землі та Сонця.
