У Києві, 29-30 вересня 1941 року, нацисти вчинили перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення. Ці події стали частиною історії Бабиного Яру, де загинули десятки тисяч людей.
Перше вшанування жертв Бабиного Яру відбулося в 1991 році, коли на місце трагедії прибув президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році тут відкрили Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр.
Бабин Яр — урочище в північній частині Києва, яке стало місцем наймасовіших розстрілів євреїв під час Другої світової війни. З 1941 по 1943 роки тут розстрілювали не лише євреїв, а й військовополонених радянських солдатів, звичайних мешканців Києва та членів ОУН. Відомо, що українська поетеса Олена Теліга була страчена разом із чоловіком.
Точна кількість жертв Бабиного Яру залишається невідомою. Історики оцінюють цифри від 70 до 150 тисяч осіб. Лише 29 людям вдалося врятуватися під час цих жахливих подій.
Перше масове вбивство сталося 29 вересня 1941 року, коли нацисти зажадали, щоб усі євреї Києва зібралися в одне місце, не оголошуючи справжню мету збору. Багато людей вважали, що їх евакуюють.
Після збору на місці у жертв відбирали цінні речі, а потім змушували йти до південно-східного відрога Бабиного Яру, де і відбувалися розстріли. Протягом 29-30 вересня загинули 33 771 особа (без урахування дітей до 3 років).
Протягом жовтня на цьому ж місці також відбувалися розстріли. Біля Бабиного Яру розташовувався Сирецький концентраційний табір, в якому загинуло близько 25 тисяч людей. У березні 1942 року тут були страчені понад 600 членів ОУН. Розстріли тривали до 1943 року, поки німецькі війська не залишили Київ.
