Європейське космічне агентство повідомило, що астрометричний супутник «Гайя» (Gaia) зазнав ударів космічної стихії. Його захисну оболонку пробив мікрометеороїд, а найсильніша сонячна буря у травні цього року вивела з ладу критично важливий для роботи обсерваторії ПЗЗ-датчик. Інженери повернули супутник до роботи, хоча обсяг отриманих ним даних, схоже, значно скоротився.
Супутник «Гайя» розташований у точці Лагранжа L2 (у тіні Землі на протилежному від Сонця стороні). Його величезне поле ПЗЗ-матриці та два телескопи щомиті отримують дані про мільйони зірок, дозволяючи стежити за їх швидкостями руху та напрямками. Фактично «Гайя» створює тривимірну динамічну карту нашої галактики і навіть заглядає за її межі. Значення цих даних неможливо переоцінити, і багато в чому навіть не вивчено, настільки змістовний масив інформації вони мають.
У квітні у захисний кожух супутника вдарив мікрометеороїд. Він увійшов під «неправильним» кутом і з високою швидкістю, яку кожух не зміг компенсувати. У земній атмосфері така порошинка моментально випарувалася б. Але для «Гайї» її удар мав наслідки. Через зроблений мікрометеороідорм отвір почало потрапляти розсіяне сонячне світло, що створювало на матриці помилкові спрацьовування – вона почала показувати неіснуючі зірки.
Поки інженери розв’язували проблему зниження чутливості матриці супутника для компенсації пошкодження виникла нова проблема. У травні з ладу вийшла ПЗЗ-матриця, яка працювала як контрольна для відсіювання хибних спрацьовувань з зірками. Інженери точно не можуть назвати причину відмови, але пов’язують її (за часом) із найсильнішою за багато років сонячною бурею, ефект від якої у вигляді сяйв було видно навіть у Краснодарському краї. Супутник пропрацював майже вдвічі довше за відведені йому 6 років, і електроніка могла істотно зноситися під постійним космічним випромінюванням.
Тому після розв’язання проблеми гасіння розсіяного сонячного світла через дірку в захисному кожусі, інженери знижували поріг чутливості основної матриці, щоб виключити появу помилкових зірок. Роботи з відновлення обсерваторії успішно завершено. Щобільше, проведене заново калібрування телескопів підвищило точність вимірів до рівня, якого раніше супутник ще не мав. Сьогодні обсерваторія щодня передає на Землю дані в обсязі 25 Гбайт. Їх було б набагато більше, якби бортове обладнання не працювало на компенсацію хибних спрацьовувань. Але навіть цей потік даних — неоціненний внесок у вивчення Всесвіту.
