Народні школи Миколи Корфа: історія та сьогодення

    76

    У 2023 році на території комбінату “Запоріжсталь” в рамках мистецького проекту було створено мурал з портретами восьми видатних особистостей, які присвятили своє життя розвитку запорізького краю. Серед зображень діячів громади, культури, спорту, архітектури та науки є й портрет відомого педагога й просвітника, почесного члена Женевської Академії наук – Миколи Корфа.

    Український освітянин Микола Корф (джерело: Вікіпедія)

    Історія “корфівських шкіл”

    Через послідовне відстоювання української державності та права українських дітей здобувати знання рідною мовою, ім’я Миколи Корфа (1834-1883) довгий час залишалося незаслужено прихованим. І лише наприкінці минулого сторіччя його вклад у розвиток освіти став відомим широкому загалу.

    Активна земська та просвітницька діяльність Миколи Олександровича припала на 60-ті роки XIX ст. Це був період скасування кріпосного права, коли понад 40 млн українських селян отримали ряд громадянських прав. Проте їх реалізація без здобуття освіти була неможлива, і народну школи врешті почали розглядати як інституцію, що має соціальне й державне значення.

    Саме в поширенні знань педагог і вбачав свій першочерговий обов’язок, за короткий час створив базу для нового типу сільської школи та розробив для неї навчальні посібники, методику навчання.

    Це були земські світські короткотермінові школи з інноваційним на той час підходом, де один вчитель викладав уроки одразу у трьох класах. Учнів вчили читати, писати, викладали основи математики та природничих наук. Весь курс інтенсивних занять займав три роки по три зимові місяці у період між польовими роботами. За це заклади отримали назву “корфівські тризимки” або просто “корфівські школи”.

    Попри зовнішній мінімалізм, “корфівські тризимки” зробили головне – сприяли здобуттю базової освіти максимальною кількістю учнів.

    Протягом своєї діяльності Микола Корф відкрив більше ніж сорок початкових шкіл у селах Дніпровщини та Запорізької області. Завдяки простому підходу до навчання вони ще довго вважалися зразковими земськими школами.

    Дослідники досі не дісталися згоди, де саме було відкрито перший “корфівський тризимок”. За одними даними це відбулося у 1867 році в с. Олександрівка Олександрівського повіту колишньої Катеринославської губернії, за іншими – у 1868 році в селах Гуляйполе й Санжарівка.

    У 1882 році Микола Корф створив недільні школи в Маріупольському повіті (Дніпровщина), а у 1883 році керував учительськими з’їздами на Херсонщині, в Бердянську. Своє бачення освітнього процесу він виклав у книжці «Земский вопрос (о народном образовании)». У простій публіцистичній формі автор захистив основні педагогічні вимоги, здійснення яких мало поліпшити якість та доступність народної освіти.

    Щоправда діяльність Миколи Олександровича не завжди викликала схвалення самих земств. Він зазнавав цькувань преси та урядових кіл, що відстоювали антиліберальні традиції. Потім, за радянських часів, претензії влади викликали проукраїнські погляди просвітника. Тому і визнання внеску у розвиток освіти Микола Корф здобув лише через 100 років.

    Сьогодення

    Український енергетик Євген Корф (джерело: прес-служба НВП Енерго-Плюс)

    Втім, у Дніпропетровській та Запорізькій областях Миколу Корфа пам’ятають та прагнуть розповісти про його вклад у розвиток українського просвітництва. У 2021 році співробітники Донецького краєзнавчого музею розробили проект реконструкції школи Миколи Корфа за підтримки Українського культурного фонду. Наразі в цій будівлі знаходиться музей, якому надано статус пам’ятки історії.

    А наш сучасник, який має спільних пращурів з Миколою Корфом – директор НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” Євген Корф, що розбудовує енергетичну незалежність України. Важливим напрямком діяльності цього кременчуцького підприємства є співпраця з української науковою спільнотою. У складі колективу компанії є двоє професорів, п’ять кандидатів технічних наук, лауреати премії Президента України для молодих науковців, автори понад 30 патентів, сертифіковані ГІПи, понад 50 інженерів та проектувальників, які у минулому ставали переможцями всеукраїнських олімпіад з електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.

    Наприкінці квітня 2024 року Євген Корф став членом Наглядової ради Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ). У 2023 році Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського увійшов до топ-100 найкращих закладів вищої освіти України (47-ме місце рейтингу вишів) та зайняв 55 місце за версією Webometrics Ranking of World Universities.

    Участь Євгена Корфа у дорадчому органі закладу є логічним продовженням давнього партнерства НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” з Кременчуцьким університетом. Ще у 2022 році була підписана угода про співпрацю за дуальною формою здобуття вищої освіти за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».

    “Сьогодні відкриваються невідомі сторінки історії нашого краю, а люди, які зробили значний внесок в освітню галузь, отримують подяку та визнання нашого покоління. Вірю, що славетні постаті з українського минулого заклали міцний фундамент для розвитку та збереження сучасної України. Дивлячись на портрет Миколи Олександровича, відчуваю свою величезну відповідальність за долю нашої країни. Ми на підприємстві сьогодні впроваджуємо енергозберігаючі технології, ремонтуємо понівечені ворогом енергетичні об’єкти, інвестуємо у вітчизняне виробництво, розширюємо експортні ринки збуту української високотехнологічної продукції. Максимум зусиль докладаємо й для розбудови вищої освіти, допомоги та підтримки бійців на фронті. Це те саме прагнення до знань, дух взаємопідтримки та принципи гуманізму, які передав крізь покоління Микола Олександрович Корф”, – говорить директор НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС”.