Китайські вчені дійшли цікавих висновків: незважаючи на глобальне потепління, територія тисяч островів у всьому світі не зменшується, а навпаки, зростає. Цьому сприяє діяльність людини.
У міру зростання температури на планеті танення льодовиків та теплове розширення морської води призводять до підвищення рівня океану, створюючи серйозні ризики для острівних держав та прибережних регіонів. На цьому тлі дивним виглядає дослідження вчених із Китайської академії наук, які вивчили супутникові знімки островів, розташованих у Південно-Східній Азії, Індійському океані та Середземному морі. Фотографії були зроблені з 1990 по 2020 рік. Висновки вчених опубліковані в журналі International Journal of Digital Earth.
Спершу фахівці вивчили роботи інших фахівців, присвячені аналогічному питанню. З’ясувалося, що дослідження островів зводяться до трьох висновків. Перший говорить про значну берегову ерозію, пов’язану з підвищенням рівня моря. Ця тенденція проілюстрована на прикладі Гавайських островів, зокрема Оаху та Мауї. На Мауї темпи підвищення рівня моря виявилися приблизно на 65 відсотків вищими, ніж на Оаху. Ерозія берегової лінії відбувається і на Соломонових островах. Аналіз аеро- та супутникових знімків, зроблених з 1947 по 2014 рік, що зафіксували 33 острови, показав повне зникнення за цей час п’яти невеликих (і тому безлюдних) рифових островів.
Інші дослідження продемонстрували, що, незважаючи на підвищення рівня моря, багато берегових ліній островів зберегли відносну стабільність. Всебічний аналіз 30 атолів Тихого та Індійського океанів, що охоплює загалом 709 островів, показав, що на жодному з атолів не відбулося скорочення площі суші. Понад те, 88,6 відсотка островів або залишалися стабільними, і навіть збільшилися у вигляді, лише у 11,4 відсотка спостерігалося скорочення території.
Третя точка зору передбачає, що, незважаючи на підвищення рівня моря, берегові лінії островів зазнали не стільки ерозії, скільки зрощення, за рахунок чого і розширилася їхня площа. Стверджується й те, що великомасштабна діяльність людини (наприклад, намивання пляжів) зіграла велику роль у розширенні островів, перекривши собою підвищення рівня Світового океану. Цей висновок підтверджується дослідженням 101 острова тихоокеанської острівної держави Тувалу, де збільшення площі суші спостерігається на восьми з дев’яти досліджених атолів.
Щоправда, зазначимо, що в Тувалу, на відміну від інших регіонів, практично не проводять серйозних заходів щодо намивання штучних пляжів. Ряд вчених пояснює розширення саме Тувалу глобальним потеплінням: воно посилює прибій, що виносить на береги таких островів уламковий матеріал з морського дна.
Проте такі роботи мають проблеми з методологією, не вистачає й самих досліджень на цю тему, що вирішили виправити китайські вчені. Вони використовували стандартизований набір даних та кількісну методологію вивчення змін берегової лінії понад 13 тисяч островів. Загальна протяжність берегової лінії островів склала 196 700 кілометрів 1990 року, 198 900 — 2000-го, 199 500 — 2010-го, 200 200 — 2020-го. Значні зміни берегової лінії відбулися приблизно на 12 відсотків.
За останні 30 років загальна площа суші у вивченому регіоні збільшилась на 157,21 квадратного кілометра. Щоправда, ця тенденція була рівномірною. Так, з 1990 по 2000 рік площа островів скоротилася на 259,33 квадратного кілометра, натомість у наступні десятиліття ситуація змінилася. З 2000 по 2010 рік чистий приріст становив 269,67 квадратного кілометра, а з 2010 по 2020 рік — 32,67.
Площа Філіппінського архіпелагу, островів Південної та Західної Азії, а також Східної Африки загалом скоротилася, але не більш як на 30 квадратних кілометрів. А ось площа Індонезійського архіпелагу, островів уздовж Індокитаю, а також Мальдівських і тих, що знаходяться в Червоному та Середземному морях, у чистому виразі збільшилася. При цьому острови Індокитаю виявилися рекордсменами зростання площі.
Основною рушійною силою того, що відбувається, вчені назвали меліорацію та відвоювання нових земель біля моря за допомогою поступового будівництва дамб та насипання штучних пляжів. На їхню думку, головні фактори, що впливають на зміни берегової лінії, можна поділити на антропогенні та природні.
Перші включають урбанізацію, аквакультуру, будівництво портів, гребель та інші. Під природними чинниками розуміють підвищення рівня моря, штормові нагони, наслідки землетрусів, розростання мангрових чагарників тощо. Природні чинники мали на розширення берегової лінії порівняно незначний вплив.
