На екваторі Червоної планети, у вулканічному регіоні Фарсіда, знімки якого астрономи вивчають уже півстоліття, з часів польоту Марінера-9, вчені виявили ще один гігантський вулкан. Новий об’єкт назвали вулканом Ночі.
Одна з найпомітніших і найзнаменитіших особливостей поверхні Марса — долина Марінера, гігантські каньйони на південь від екватора. На заході від долини лежить Провінція Фарсіда – територія найбільших у Сонячній системі вулканів, зокрема знаменитої гори Олімп. Долини та Провінцію “з’єднує” найбільша на планеті мережа “тріщин”, так званий Лабіринт Ночі. І ось виявилося, що частина цих тріщин — рештки гігантського щитового вулкана.
«Ми вивчали геологію області, де минулого року виявили залишки льодовика, і раптом зрозуміли, що „перебуваємо“ всередині величезного та сильно зруйнованого ерозією вулкана», – розповів Паскаль Лі, головний автор нового дослідження, планетолог з Інституту SETI та Інституту Марса. Результати роботи група представила на Конференції місячних та планетарних досліджень.
Здебільшого Лабіринт Ночі є звичайною мережею каньйонів, але на сході, в «перехідній області» до долин Марінера, ці розлами набувають форми місяців. Порода підіймається симетричними напівкруглими «терасами», що явно нагадують кальдери — улоговини. Ці розломи та піднесення вчені розглядали за даними з інструментів автоматичних міжпланетних станцій MRO та MGS.
Те, що це зруйнований щитовий вулкан, вказує не лише на рельєф регіону. Усюди там зустрічаються відносно молоді мафічні породи. По відбивній спроможності порід на схилах можна розрізнити сліди, типові лавовим потокам.
Завширшки область займає 450 кілометрів. Сам щитовий вулкан, мабуть, був діаметром приблизно 250 кілометрів. Сьогодні найвища точка вулкана Ночі — близько дев’яти кілометрів (9028 метрів), що вище за будь-яку із земних гір. Виходить, це сьомий по висоті вулкан на Марсі. Для порівняння: висота гори Олімп – 21,9 кілометра.
Ще одна важлива особливість околиць вулкана — «пухирі» в рельєфі місцевості, сліди взаємодії гірської породи, що вивергається, з підповерхневими покладами води. Усі вони знаходяться поряд із залишками льодовика, який автори нової роботи виявили минулого року за світлими покладами солей сірчаної кислоти.
Ймовірно, ці сульфатні поклади, що складаються в основному з мінералу ярозиту, утворилися, коли шар попелу, уламків порід та газів осів поверх льодовика, і запустилися хімічні реакції. Мало того, можливо, під цим шаром все ще є крига. За наявності води та залишкового тепла від вулкана там могло колись існувати життя. Виходить, вчені знайшли нову сферу для пошуку слідів «марсіанських бактерій».
Втім, територія цікава і з погляду геологічної еволюції поверхні Червоної планети, адже вулкан хоч і дуже старий, але вивергався відносно недавно. Він навіть може бути досі активним. Загалом, незабаром, напевно, з’явиться проєкт відправлення марсохода на вулкан Ночі.
