Космічна обсерваторія ім. Джеймса Вебба зробила одне з найзначніших викриттів в астрономії останніх років. Виявлена в 2013 році найбільша давня галактика HFLS3 віком всього 880 млн років виявилася не тим, про що заявили вчені. Як показало спостереження за допомогою “Вебба”, HFLS3 – це зіткнення шести молодих галактик на світанку часів.
Ранній Всесвіт був часом бурхливих подій. У перші 2 млрд років після Великого вибуху — приблизно 13,8 млрд років тому — зіркоутворення помітно активізувалося, і галактики спалахували у темряві, стикалися та зростали. Але спробуйте розглянути деталі нашого часу! Не дивно, що недосконалість наукових приладів не завжди дозволяє зрозуміти, що відбувалося у конкретних областях простору у певний час.
Відкриття «галактики» HFLS3 у 2013 році вразило вчених. Об’єкт було виявлено у даних космічного телескопа «Гершель». Він перебував на початку народження Всесвіту в епоху реіонізації, породжуючи зірки з вражаючою швидкістю — близько 3000 мас Сонця на рік. Для порівняння, наша галактика Чумацький Шлях виробляє зірки в темпі до 8 мас Сонця на рік. І це при тому, що HFLS3 та Чумацький Шлях мали приблизно однакову масу.
Те, що відбувається в HFLS3, неможливо було пояснити за допомогою сучасних теорій у космології. Наступні спостереження «Гершеля» та залучення до цього іншого космічного телескопа – «Хаббла» дозволили запідозрити, що HFLS3 – це не те, чим здається. Більше ясності вніс телескоп Джеймс Вебб, коли спостерігав цю ділянку неба восени 2022 року.
Команда астрофізиків під керівництвом вченого Гарета Джонса з Оксфордського університету проаналізувала дані зі спостереження HFLS3 і підготувала наукову роботу, яка ще не пройшла рецензування для друку в журналі Astronomy & Astrophysics і доступна на сайті arXiv.
Вчені виявили, що HFLS3 складається з трьох пар маленьких галактик, що обертаються у своєрідному космічному танці, що веде їх до неминучого зіткнення у просторі довжиною всього 36 000 світлових років. Це зіткнення мало статися протягом мільярда років після спостереження, що може вважатися досить коротким проміжком часу для такого грандіозного явища, як зіткнення галактик.
Галактики в парах настільки близькі одна до одної, що їх гравітаційна взаємодія перемішує їхній зіркоутворюючий матеріал, змушуючи його спалахувати при зіркоутворенні, що також пояснює надзвичайно високу швидкість, з якої народжуються нові зірки. І це відкриття пропонує захоплюючий кадр того, як галактики взаємодіяли та зростали в період, відомий як Космічний світанок.
«HFLS3, ймовірно, не є екстремальним спалахом зіркоутворення, а натомість є однією з найщільніших груп взаємодіючих зіркоутворюючих галактик за перший мільярд років існування Всесвіту. Нещодавні спостереження з високою роздільною здатністю, що продовжуються … допоможуть краще схарактеризувати цю унікальну область», — поділилися вчені своїм аналізом у статті.
