Телескоп «Джеймс Вебб» (James Webb Space Telescope) зробив унікальний знімок пари молодих зірок, що активно формуються, відомих як Herbig-Haro 46/47. Зображення, отримане у високій роздільній здатності в ближньому інфрачервоному діапазоні, дозволяє вченим вивчати процес накопичення маси зірками та моделювати формування нашого Сонця та його планетної системи.
Об’єкт Herbig-Haro 46/47 знаходиться у сузір’ї Vela на відстані 1470 світлових років від Землі. Ці зірки, розташовані в глибині диска з газу та пилу, продовжують набирати масу. Диск невидимий, але його тінь видно у двох темних конусоподібних областях, що оточують центральні зірки.
Найбільш помітними деталями є двосторонні пелюстки, які розходяться від центральних зірок, що активно формуються, представлених в вогненно-оранжевому кольорі. Більшість цього матеріалу було викинуто з цих двох зірок, які повторно поглинають і викидають газ і пил, що оточують їх, протягом тисячоліть.
Раніше спектральний аналіз Herbig-Haro 46/47, проведений за допомогою інфрачервоного спектрографа телескопа Spitzer, виявив хімічні відбитки різних хімічних елементів і сполук. Ці відбитки є унікальними послідовностями, які дозволяють вченим визначити хімічний склад об’єкта, що вивчається.
В даному випадку, аналіз показав наявність силікатів (хімічних сполук, схожих на пісок на пляжі), води, вуглекислого газу, метану і метилового спирту в хмарі газу і пилу, що оточує ці молоді зірки, що активно формуються.
Другим за значимістю елементом є пухирцева синя хмара. Це область щільного пилу та газу, відома як Глобула Бока (Bok globule), у якій утворюються зірки сонячного типу. В інфрачервоному діапазоні телескопа “Джеймс Вебб” можна бачити через шари цієї хмари, що дозволяє краще розглянути Herbig-Haro 46/47, а також розглянути зірки та галактики, що знаходяться за ним.
Протягом мільйонів років зірки в Herbig-Haro 46/47 повністю сформуються, очистивши сцену від цих фантастичних багатобарвних викидів, дозволяючи подвійній зірці зайняти центральне місце на тлі галактик. Телескоп Вебба може розкрити стільки деталей у Herbig-Haro 46/47 з двох причин. Об’єкт знаходиться відносно близько до Землі, і зображення, зроблене телескопом, складається з кількох експозицій, що додає йому глибини.
Це відкриття наголошує на важливості продовження досліджень в галузі астрономії, оскільки кожне нове відкриття наближає людство до відповідей на фундаментальні питання про походження та еволюцію Всесвіту. У той же час, воно нагадує нам про те, як багато ще доведеться дізнатися та досліджувати у нескінченних глибинах космосу.
