Вчені готуються до «першої у своєму роді» операції з безпечного повернення мертвого супутника на Землю. Йдеться про метеорологічний супутник Aeolus Європейського космічного агентства ESA, який свого часу став першим супутником, призначеним для вимірювання земних вітрів у глобальному масштабі.
На прес-конференції вчені ESA розповіли, як вони намагатимуться повернути Aeolus на Землю в керованому режимі. Голова відділу космічного сміття ESA Хольгер Крег підкреслив:
“Те, що ми робимо, є унікальним. Ви не знайдете прикладів подібного до історії космічних польотів. Наскільки нам відомо, це вперше, коли ми зробимо подібний керований повторний вхід в атмосферу.”
Супутник був запущений 23 серпня 2018 року о 00:20 за київським часом із космодрому «Куру», розташованого у Французькій Гвіані. Він виконував свою місію протягом п’яти років, надаючи дані провідним метеорологічним центрам Європи, значно покращуючи глобальні прогнози погоди і став одним із найефективніших метеорологічних супутників, які колись виводилися на орбіту. Супутника було остаточно відключено на початку липня 2023 року.
З того часу супутник Aeolus падає на Землю з висоти 320 кілометрів зі швидкістю близько 1 кілометра на день, поступово прискорюючись, що дає унікальну можливість виконати керовану спробу повторного входу в атмосферу.
Операція з повернення Aeolus на Землю розпочнеться у понеділок, 24 липня. До понеділка супутник має спуститись до 280 кілометрів над Землею. Початкові маневри опустять Aeolus до 250 км, щоб вивести його на еліптичну орбіту навколо планети. Потім буде ще один етап маневрів, який знизить його до 150 км над Землею. Останній маневр здійснять у п’ятницю, 28 липня, спустивши апарат до 100 км над Землею. Протягом п’ятої години після цього останнього маневру відбудеться повернення Aeolus в атмосферу.
Менеджер з експлуатації космічних апаратів ESA Ізабель Рохо Ескьюд-Кофайнер наголосила, що супутник має впасти в Атлантичний океан. Як очікується, лише 20% супутника переживе проходження атмосфери, а 80% згорить у ній. Залишки так і залишаться в океані, діставати їх на поверхню не планується.
То в чому ж зміст усієї цієї складної операції? Розробка таких маневрів входу в атмосферу життєво важлива через поступове «перевантаження» простору, що безпосередньо оточує Землю.
Крег зазначив:
“Зараз ми маємо 10 000 космічних апаратів у космосі, з яких 2000 не працюють. З погляду маси ми говоримо про 11 000 тонн.”
Він додав, що близько 100 тонн штучного космічного сміття падають на Землю щороку, а великі об’єкти повертаються в атмосферу Землі приблизно по одному на тиждень. За словами Крега, з часом космічного сміття стає дедалі більше, і хоча уламки, що падають, з орбіти ще не завдавали шкоди майну і не завдавали травм, такі події не можна повністю виключати. Кероване повернення Aeolus на Землю має закласти основу для майбутніх апаратів із можливістю керованого повернення.
