Неподалік марсіанського кратера Гейла ідентифіковані сліди, залишені потоками води. Декілька мільярдів років тому там існувала густа мережа річок, що впадали в древній океан.
Елізій – один із найбільших вулканічних районів Марса. На його півдні розташований кратер Гейла, де вже десять років продовжує роботу марсохід Curiosity. А приблизно за тисячу кілометрів на схід від кратера, затиснута між двома витягнутими нагір’ями, знаходиться низина Aeolis Dorsa. Американські геологи реконструювали її давню топографію, підтвердивши, що там колись проходила берегова лінія океану. Їхня стаття опублікована в The Journal of Geophysical Research: Planets.
З кожним роком з’являється все більше відомостей, що підтверджують, що в минулому, у нойський період своєї геологічної історії — 3,5-4 мільярди років тому, — Марс був досить вологою планетою. Нещодавно вчені нарахували залишки сотень озер того далекого часу. Тепер геологи з Університету штату Пенсильванія звернулися до даних топографії та мінералогії області Aeolis Dorsa. Вони показали, що низини північної півкулі Червоної планети омивав великий океан, а Aeolis Dorsa накопичилися багатометрові шари осадових відкладень.
Автори роботи – Бенджамін Карденас (Benjamin Cardenas) та Майкл Лемб (Michael Lamb) – проаналізували дані орбітальних спостережень, виявивши на них понад 6500 кілометрів залишків річкових русел. Їх вдалося згрупувати в 20 окремих систем, які, мабуть, належали до різних дельт річок, що гілкувались і впадали в північний океан Червоної планети. За словами геологів, це найгустіша мережа стародавніх річок, що колись знайдена на Марсі. Товщина осадових відкладень може досягати 900 метрів.
Все це робить область Aeolis Dorsa дуже перспективною з погляду пошуку залишків можливого життя на ранній Червоній планеті.
«Ми завжди шукали воду, сліди життя. І це найбільші свідчення на даний момент, — каже Бенджамін Карденас. — Це було величезне водоймище, що живилося опадами, які переносилися з нагір’я, можливо, разом із поживними речовинами. А якщо на стародавньому Марсі існували припливи та відливи, то вони піднімали та опускали рівень води. Це саме те місце, де могло з’явитися стародавнє марсіанське життя».
Джерело: agupubs.onlinelibrary.wiley.com
