Статую Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро, Бразилії, фотографують тисячі туристів щороку. Вашій увазі представляються фотографії професійних фотографів, зроблені з різних ракурсів.
Португальське ім’я цієї статуї – Крісто Реденторе. Цей монумент шокує і захоплює одночасно. Якщо ви не бачили його особисто, ви повинні побачити статую очима професійних фотографів.
Статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро – один з найвідоміших і популярних у світі монументів. Щорічно мільйони туристів піднімаються до його підніжжя, звідки відкривається приголомшлива панорама міста і бухти з мальовничою горою Цукрова Голова (порт. – Пан-ді-Асукар), знаменитими пляжами Копакабана і Іпанема, величезною чашею стадіону Маракана
На вершину веде електрифікована залізниця (перша в Бразилії), з курсує по ній мініатюрним поїздом. Вона була побудована інженерами Перейра Пассосом і Терсейра Соарешем задовго до статуї Христа – в 1882-1884 рр.., І згодом зіграла велику роль у спорудженні монумента: по ній наверх доставлялися будівельні матеріали
У 1921 році наближення столітня річниця національної незалежності Бразилії (1922 р.) надихнула батьків міста – Ріо-де-Жанейро тоді був столицею Бразилії – на створення монумента Христа Спасителя. Журнал «Про Крузейро» оголосив збір коштів за підпискою на спорудження пам’ятника. В результаті кампанії було зібрано 2,2 мільйона рейсів. До збору коштів підключилася і церква: тодішній архієпископ Ріо-де-Жанейро дон Себастьян Леме прийняв велику участь в справі створення монумента. Споруда статуї тривала близько дев’яти років – з 1922 по 1931
Початковий ескіз пам’ятника розробив художник Карлос Освальд. Саме він запропонував зобразити Христа з розпростертими в благословляючому жесті руками, від чого видали фігура виглядала б як величезний хрест. У первинному варіанті п’єдестал для статуї повинен був мати форму земної кулі. Остаточний проект монумента був розроблений бразильським інженером Ейтор да Сілва Коштою (Heitor da Silva Costa)
Так як по ряду причин, в тому числі технологічних, створити таку величезну скульптуру в Бразилії було тоді неможливо, всі його деталі, включаючи каркас, виготовлялися у Франції. У 1924 французький скульптор Поль Ландовський (Paul Landowski) закінчив моделювання голови (висотою 3,75 метра) і рук статуї. В розібраному вигляді всі деталі монумента доставлялися до Бразилії і по залізниці транспортувалися на вершину гори Корковадо. Від кінцевого пункту рейкового шляху до підніжжя статуї була влаштована звивиста сходи з 220 сходинок, що отримала прізвисько «Караколь» («Равлик»), а в товщі мармурового цоколя – маленька каплиця 12 жовтня 1931 відбулося урочисте відкриття та освячення монумента, що став символом Ріо-де -Жанейро.
У 1965 році статуя була повторно освячена папою Павлом VI, а в 1981 році на святкуванні 50-річчя монумента був присутній папа Іоанн Павло II.
У 2007 році статуя була обрана одним із Семи нових чудес світу.
