В Україні представили унікальний золотий медальйон з давнього скарбу часів Київської Русі

1153

Національний музей історії України відкрив для публіки рідкісний золотий медальйон зі скарбу, знайденого 1900 року біля села Сахнівка на Черкащині. Цей скарб вважають одним із найцінніших у Середньовічній Русі. Його частину придбав відомий меценат Б. І. Ханенко, а нині коштовності зберігаються в музеї.

Серед прикрас були чотири медальйони з перегородчастою емаллю, що зображують Ісуса Христа, Богородицю, Іоанна Предтечу та архангела. Ймовірно, вони складали частину барми — князівської нагрудної прикраси з іконами. Проте аналіз форми оправ і вставок зі скла свідчить, що обрамлення створено пізніше, а самі емалі, ймовірно, належали до іншого предмета. Тому версія про їхнє походження з князівських регалій лишається під сумнівом.

Особливості унікального медальйона

Один з менших медальйонів містить зображення Богородиці, яка звернена до постаті Христа. Вона в синьому мафорії й зеленій туніці з червоними елементами — чепцем і поручами, що є унікальним для руського та візантійського мистецтва. Надписи грецькою («Μ–Ρ», «ΘΥ») мають титла — діакритичні знаки незвичної форми, властиві латинській традиції.

Подібні титла трапляються в мозаїках і емалях Італії, Сицилії, Франції, а також у руських реліквіях із західноєвропейським походженням, як-от хрест Єфросинії Полоцької чи потир із Переславля. Це свідчить про зв’язки Русі з латинським світом.

Колористика зображення — ще одна нетипова риса. Червоний колір в одязі Богородиці не був характерним для домонгольської іконографії Русі чи Візантії, але трапляється в сицилійських емалях XII–XIII століть і в західноєвропейських іконах. Найвідоміший приклад — Madonna Bruna з Неаполя, яка, за легендою, має палестинське коріння.

Поєднання латинських і грецьких елементів у сахнівських емалях дозволяє припустити, що вони були створені в мистецькому середовищі Південної Італії або Венеції.