Відокремлена від Європи водами Атлантики, Ірландія вже давно вважається чимось на зразок «мухи в бурштині» – іноді здається, що цей острів буквально заморожений у часі. Мало того, що в Ірландії можна знайти багато знань про дорімське минуле Європи, цей острів став свідком хвилі імміграції з усього стародавнього світу, а також мало хто знає про культурні зв’язки ірландців з багатьма цивілізаціями, навіть настільки віддаленими, як індійська.
1. Індійська музика
У 2016 році дослідник, який вивчає ірландську музику залізного віку, був шокований, коли виявив, що ці традиції і понині живі в південній Індії (а вони раніше вважалися давно вимерлими). Так стародавня ірландська музика та її сучасні індійські аналоги наочно довели зв’язок між цими культурами.
У 2000 році Біллі О`Фоглу з Австралійського національного університету виявив, що сучасні індійські музичні ріжки у штаті Керала були майже ідентичні з доісторичними європейськими ріжками. Однак, на відміну від своїх попередників, індійські ріжки використовуються в якості інструменту, що задає ритм, а не для відтворення мелодії.
2. Ірландський алфавіт-древо
Огам – древній ірландський алфавіт у вигляді Девера. Від центрального «стебла» в сторони відходять штрихи, які позначають різні літери. Всього в «огама» є 20 літер, більшість з яких названі на честь дерев. На сьогоднішній день було знайдено 400 написів, зроблених огам, і 360 з них знаходяться в Ірландії. Найбільш ранні подібні написи датуються четвертим століттям.
Проте, лінгвісти вважають, що огам використовувався і в першому столітті, просто його вирізали на смертному матеріалі, такому як дерево. Більшість написів огам, ймовірно, використовувалися на стовпах, якими розмічали кордону власності. Але чому виник такий незвичний алфавіт – загадка.
3. Печера розвтілення
У 2014 році археологи виявили сліди стародавніх «місць розвтілення» в печері гори Нокнарі. У ході цієї практики мертві тіла залишають розкладаються в одному місці, а потім їх ховають в іншому місці. Команда доктора Маріон Дауд знайшла 13 невеликих кісток і фрагменти скелетів у важкодоступній печері. Вони належали чоловікові, який помер близько 5500 років тому, і дитині, яка загинула приблизно 300 років тому.
Дауд стверджує, що велика кількість дрібних фрагментів кісток доводить, що в цьому місці залишали тіла, щоб вони розкладалися до стану скелета, перш ніж поховати їх в іншому місці. Де ховали самі тіла – невідомо.
4. Нащадки Ніалла
Правлячий між 379 і 405 роками, Ніалл Дев’ять Заручників був міфічним ірландським королем, який, згідно з легендою, був одним з найбільш плідних людей в історії. Нещодавно проведений аналіз ДНК показав, що це може бути правдою. Професор Ден Бредлі з коледжу Трініті виявив, що три мільйони чоловік походять від одного ірландця – можливо саме від Ніалла. Кожен дванадцятий ірландський чоловік має R1b1c7 Y-хромосому.
На північному заході Ірландії, де правила династія Ніалла, це число зростає до однієї п’ятої. Також велика концентрація його нащадків спостерігається в Шотландії і Нью-Йорку. Дехто припускає, що кожен п’ятдесятий мешканець Нью-Йорка з європейським корінням походить від Ніалла.
5. Язичництво і християнство
У 2014 році в графстві Клер археологи розкопали могилу, в якій були поховані жінка і двоє дітей. Одному з немовлят було від одного до двох років, а інший помер незабаром після народження. Жінці було близько 45 років, і вона страждала від захворювань суглобів. Радіовуглецевий аналіз визначив, що поховання було зроблено в період між 535 і 645 роками – тобто в так званий «ранньохристиянський період». Проте, могила містить багато язичницьких елементів. Також жінка з дітьми не були поховані в освяченій землі, а їх закопали в кам’яних «скриньках» під кам’яним насипом.
6. Найстаріше поховання людини в Ірландії
Археологи, які вивчають найстаріше людське поховання в Ірландії, зробили вражаючі відкриття про життя ранніх мезолітичних мисливців острова. Воно датується 7530 – 7320 роками до н.е., поховання було розташоване на березі річки Шеннон у графстві Лімерик. Гробниця є унікальною, оскільки покійного кремували перед похованням. Дослідники також виявили відполіровану кам’яну сокиру поруч зі спаленими останками.
Мікроскопічний аналіз показав, що цей інструмент практично не використовувався і був навмисно затуплений, що, можливо, було символічним жестом, що представляє смерть його власника. Сокира просто шокувала дослідників, які раніше вважали, що подібні інструменти з’явилися в Європі тільки з приходом сільського господарства, через 3000 років після цього поховання.
7. Прокляття кельтів
Гемохроматоз – це генетичне порушення, яке призводить до надмірного накопичення заліза в організмі. «Перевантаження організму залізом» настільки поширене в Ірландії, що стало відомим як «кельтське прокляття». Генетичний аналіз показує, що ця мутація була доставлена на острів в бронзовому столітті чоловіком, ДНК якого показало, що він був родом з понтійських степів. Дослідники порівняли генетику ірландської фермерки неолітичного періоду (яка померла 5200 років тому) і чоловіка бронзового століття, який помер 1200 років тому.
У темноокої шатенки предки явно були мисливцями-збирачами переважно близькосхідного походження. Люди бронзового століття вже мали гени блакитних очей (найбільш поширену Y-хромосому в сучасній Ірландії), були не настільки сприйнятливі до лактози і мали мутований ген C282Y, що веде до «кельтського прокляття». Сильна різниця в генетиці передбачає, що Ірландія зіткнулася з періодом сильної міграції.
8. Підношення Мананнану
У лютому 1896 Томас Ніколл і Джеймс Морроу під час оранки поля в Лімаваді, Північна Ірландія розкопали справжній скарб. Вони принесли скарб додому, й гадки не маючи, що тримають в руках золото першого століття до нашої ери. Половина скарбу була продана місцевому антикварові, в друга половина – ювеліру.
Найвідомішою частиною скарбу був золотий човен розміром 19 х 7,5 см, в якому були зроблені навіть два ряди по дев’ять весел, кочети, кермо і лавки. Спочатку човен не викликав сильного інтересу, але сьогодні археологи вважають, що насправді ключ до розуміння скарбу. Дехто вважає, що золото було підношенням Мананнану – богу моря.
9. Приховані гробниці «Клубу пекельного полум’я»
У жовтні 2016 року археологи виявили стародавній прохід, що веде до гробниці, під «Клубом пекельного полум’я» в Дубліні. Джонатан Свіфт якось писав про «Клуб пекельного полум’я» як про «розсадник монстрів, богохульників і розпусників». Призначений для розпусти і розпусти мисливський будиночок, в якому відкрився цей клуб, був побудований в 1725 році для політичного діяча Вільяма Конноллі.
Команда археологів підозрює, що насправді більш низькі рівні гробниці досі не знайдені. На даний момент були виявлені 5000-літні інструменти і безліч спалених останків.
10. Таємничі мілезіанці
Таємниця мілезіанців, мабуть, ніколи не буде вирішена. Згідно середньовічного християнського тексту «Книга захоплення Ірландії», ці іспанські кельти з Галісії, які завоювали Ірландію, отримали свою назву від легендарного Миля Іспанського. «Історія бриттів», що датується IX століттям, також згадує мілезіанців, стверджуючи, що Міль Іспанський став батьком ірландських галлів. Незважаючи на відсутність археологічних свідоцтв вторгнення Іспанії в Ірландії, легенда зберігається і понині.
Більше 84 відсотків ірландських чоловіків мають в генах маркер гаплогрупи R1b. Перші фермери, що несуть маркер «G», прибули до Ірландії близько 4350 до н.е. Проте, близько 2500 років тому, ця лінія була практично знищена і почала зустрічатися всього у 1 відсотка ірландських чоловіків. А «R1b» є дуже поширеним явищем на півночі Іспанії і південному заході Франції.
