По сусідству із Закарпаттям, на північному заході Румунії, прямо біля українського кордону розташоване село Сепинца, де проживають не тільки румуни, але й українці з угорцями. З цієї нагоди тут дорожні знаки і покажчики дубльовані на трьох мовах, але навіть не це найцікавіше. Дивне ставлення мешканців до смерті, адже кладовище тут кардинально відрізняється від будь-якого іншого. Тут люди поставили крапку на сірих і похмурих кладовищах і вирішили прикрасити ці місця яскравими фарбами.
Традиція народилася ще в далекому 1934 році, коли один з місцевих скульпторів почав створювати дерев’яні надгробки і офарблювати їх в яскраві кольори, оформляючи їх написами в забавній або віршованій формі, а покійних зображувати у карикатурному жанрі.
У швидкості це звичайне захоплення скульптора справило величезний ажіотаж і багато жителів стали заздалегідь замовляти такі веселенькі пам’ятники, з нетерпінням чекаючи смерті заради того, що б побачити, як буде виглядати на кладовищі майбутня могила.
До слова кажучи, це кладовище і несе таку назву «Веселий цвинтар», що по-румунськи: “vesel”.
Сам же засновник кладовища не забув і про себе, ще за свого життя він і спорудив і собі пам’ятник. Його немає в живих ще з 1977 року, але його місію перейняв Димитру Поп.