Нa Різдвo мoжливі нeймoвірні дивa. Ймoвірнo, тoму і чeкaємo йoгo з тaким нeтeрпінням, гoтуємoся зaздaлeгідь, купуємo пoдaрунки, щoб пoрaдувaти близьких. Мoжнa скaзaти, щo Різдвo – дeнь нaрoджeння для всіх. A рaдість, вeсeлoщі, всілякі зaдoвoлeння – щo мoжe бути прирoднішe в тaкий дeнь? Aлe нaйгoлoвнішe: прoстo кaзкoві мoжливoсті Різдвa. У цeй дeнь ми мoжeмo зустріти дoвгooчікувaну любoв, oтримaти звістку, якa змінить життя, стaти влaсникoм рeчі, прo яку нaвіть мріяти нe сміли. Нічoгo дивнoгo: всe цe – пoдaрунки від сaмoгo Різдвa, якe спoкoнвіку ввaжaли oдухoтвoрeним. Тoбтo Різдвo в пeвний чaс прихoдить (в 12 нoчі з 6 нa 7 січня пoтрібнo впустити йoгo, відкривши вхідні двeрі), а пoтім йдe (рівнo oпівнoчі з 7 нa 8 січня йoгo пoтрібнo прoвoдити).
Як правильно підготуватися до Різдва
Найголовніша підготовка до свята полягає не в закупівлі подарунків і приготуванні щедрого столу. Переддень Різдва – особливий період, коли набагато важливіше проявити кращі людські якості: співчуття, милосердя. Причому не тільки по відношенню до рідних і друзів, в більшій мірі – до людей нужденних. Дні перед Різдвом раніше вважалися благодійними: люди ділилися тим, що мали, з незаможними, відвідували в лікарнях самотніх людей, надавали допомогу всім, кому вона була потрібна. І вже перед самим приходом свята (у Святвечір) роздавали їжу бідним, щоб вони також мали можливість відзначити цей день.
І в наші дні не важко знайти того, кому потрібна допомога. Можна запитати: а як же різдвяні чари? Чому, наприклад, у бідних їжа не з’являлася казковим чином? З’являлася! Просто передавали її людські руки.
Але, крім того, що Різдво – свято всіх, це насамперед сімейне свято. Гостей в будинок у цей день зазвичай не запрошують. Але якщо гість трапиться, обов’язок господарів – прийняти його якомога краще. Тобто, нагодувати, напоїти, без подарунка не залишити (аж до того, що пожертвувати своїм).
До речі, про різдвяні подарунки. У цей день можна дарувати абсолютно всі, але краще – те, про що людина мріяла (на підтвердження різдвяного дива) або що її обов’язково знадобиться в житті. Можна піднести подарунок особисто або покласти його під ялинку. Між ялинкою новорічною та ялинкою різдвяною є різниця. Як не дивно це може здатися, для Різдва ялина має навіть більше значення: адже це дерево уособлює вічне життя. І якщо на новорічній ялинці верхівка може бути якою завгодно, на різдвяній повинна бути тільки зірка – символ зірки Віфлеєма, яка сповістила про народження Ісуса. Хоча подарунки під ялинкою – це завжди приємно, які б вони не були: новорічні або різдвяні. Деякі упаковують різдвяні подарунки в довгі панчохи Санти, особливо якщо в будинку є камін, до якого можна прикріпити ці сюрпризи. Але, в принципі, яка різниця, в чому упаковані подарунки? Головне, щоб вони були!
Різдвяні традиції
Увечері 6 січня, в Святий вечір, після заходу сонця вся родина збирається за столом, на якому 12 пісних страв – за кількістю апостолів. Жодна з страв не повинна залишитися недоторканою: кожну потрібно хоч трохи спробувати. Добре, якщо на столі горить свічка – живий вогонь. Головна страва вечері в Святий вечір – кутя. Традиційно її готують з пшениці, але можна використовувати й інші цільні крупи. Крупинки, зерна – це символ людей, склеєних в людство. А в якості клею в куті використовують мед або цукровий сироп. Цією вечерею закінчується строгий Різдвяний піст: 7 cічня всі обмеження знімаються, і можна влаштовувати справжній святковий бенкет.
Кажуть, що на Новий рік у будинках повинно пахнути мандаринами, а в Різдво будинок повинен просочуватися ароматами кориці і ванілі. Тобто без святкової випічки це свято не мислимо. У Різдво здавна дотримувалися ще однієї традиції: надягати тільки новий одяг. Не чистий, випраний, а саме новий, ще не ношений. Ну, і, звичайно, в цей день була заборона на будь-яку роботу: шити, прати, прибирати (особливо виносити сміття з дому) не можна. Вся їжа повинна бути приготовленою заздалегідь.
Добра традиція, що змушує звернути увагу на себе, приділити час своїм близьким. До речі, в перші дні різдвяного тижня були поширені візити: належало відвідувати рідню і хороших знайомих. Але відвідування їх вдома повинно було бути саме візитом, а не гостюванням: заходили на 15-20 хвилин, не більше – з привітаннями та побажаннями. У наш час, звичайно, можна обійтися телефонним дзвінком, головне – дати зрозуміти небайдужим тобі людям, що ти їх пам’ятаєш і бажаєш їм доброго. До речі, якщо ти в потрібний час відкриєш не двері, а вікно, неважливо: Різдво увійде і через нього. І, можливо, в твоєму житті станеться щось зовсім чарівне.
