Міжнародна група вчених зробила важливе відкриття в Ефіопії, знайшовши нові викопні рештки, які належать раніше невідомому виду давніх предків людини – Australopithecus. Це підтверджує, що Australopithecus та найдавніші представники роду Homo співіснували на одній території приблизно 2.6–2.8 мільйона років тому.
Як повідомляє Phys, вивчені рештки, знайдені на дослідницькій ділянці Леді-Герару в Ефіопії між 2015 та 2018 роками, складаються з 13 зубів. Вчені переконані, що ці зуби належать новому виду Australopithecus, відмінному від знаменитої Australopithecus afarensis (“Люсі”). Це руйнує уявлення про лінійну еволюцію людини, підкреслюючи, що вона була “гіллястим деревом з багатьма зниклими видами”.
Дослідження “New discoveries of Australopithecus and Homo from Ledi-Geraru, Ethiopia” опубліковано в журналі Nature. Проєкт Леді-Герару, очолюваний науковцями Арізонського державного університету, вже відомий як місце відкриття найстарішого представника роду Homo та перших кам’яних знарядь Олдованської культури.
Вік знахідок визначається завдяки аналізу кристалів польового шпату у вулканічному попелі, що дозволяє точно датувати шари породи, де були знайдені скам’янілості.
Дослідження також дозволяють реконструювати давнє середовище, в якому мешкали ранні гомініни. Тоді річки текли через рослинні ландшафти, утворюючи дрібні озера, що змінювали розміри.
Палеоантропологи тепер досліджують, чи харчувалися ранні Homo та новий вид Australopithecus однаково, чи конкурували за ресурси, чи зустрічалися щодня. Вивчення емалі зубів допоможе отримати додаткові дані про їхній раціон. Науковці підкреслюють, що кожне нове відкриття спонукає до подальших знахідок для більш точного відтворення історії наших предків.
