13 березня 2025 року Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” уклало чотири угоди на виготовлення та розповсюдження контенту для телемарафону “Єдині новини #UAразом”. В рамках цього марафону медіагрупи отримають чималі суми для фінансування, зокрема майже 800 мільйонів гривень, що вже викликало неоднозначні реакції в українському політикумі. Про це пише «Експерт».
Згідно з даними Prozorro, на виробництво контенту для марафону були укладені угоди з чотирма медіагрупами. Кожна з них отримала приблизно однакові суми для виконання завдань у 2025 році:
- ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” — 184 494 750 грн
- ТОВ “СЛМ новини” — 184 510 173,24 грн
- ПАТ “Телеканал “Інтер” — 184 479 936 грн
- ТОВ “Ми — Україна” — 184 477 279,44 грн
Ці угоди стали підставою для звинувачень з боку депутата партії “Голос” Ярослава Железняка, який звернув увагу на можливі зв’язки деяких телеканалів із прем’єр-міністром Андрієм Єрмаком. За словами Железняка, вартість виробництва контенту для кожного каналу варіюється, і він навів цифри: “Студія 1+1” бере за годину 130 тис. грн, “Інтер” — 94 тис. грн, а “Ми — Україна” — 163 тис. грн.
Особливе обурення викликала новина про те, що на 2025 рік виділено ще 800 мільйонів гривень на підтримку цього телемарафону. Як заявив Железняк, ці кошти значною мірою йдуть на підтримку каналів, пов’язаних з Офісом Президента, зокрема телеканалу “Ми — Україна”.
Ірина Геращенко з “Європейської Солідарності” також не залишилася байдужою до цих витрат. Вона звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із запитанням, як уряд пояснюватиме міжнародним партнерам та українцям, які очікують на постачання зброї для ЗСУ, такі витрати в умовах війни.
Відповідь Шмигаля була простою: “Бюджет виконується згідно з законодавством”. Геращенко піддала сумніву ефективність таких витрат, підкреслюючи, що українці очікують іншого використання бюджетних коштів в період воєнного стану.
Ця ситуація викликала широку дискусію в суспільстві щодо доцільності таких витрат, адже в умовах війни українці все більше зосереджуються на потребах армії, а не на фінансуванні медіапроєктів.
