Легка метанова ракета-носій Terran 1 американської компанії Relativity Space, близько 85% комплектуючих для будівництва якої створено на 3D-принтері, так і не змогла вийти на заплановану орбіту під час першого запуску, що відбувся сьогодні вранці. Втім, у самій компанії місію називають частково успішною, оскільки отримали чимало інформації про роботу подібних конструкцій та про те, як вони поводитимуться у космосі.
Під час виконання місії Good Luck, Have Fun (GLHF або «Удачі, повеселіться!»), проблема виникла з другим щаблем ракети. Як відомо, запуск Terran 1 неодноразово відкладався, але 23 березня о 05:25 (за київським часом) старт нарешті відбувся зі стартового майданчика на мисі Канаверал, що належить американським військовим. Приблизно через 4 хвилини після старту у Terran 1 відмовив двигун другого ступеня, тому ракета так і не досягла орбіти висотою 200-210 км. На щастя, вона не мала корисного навантаження. Планується, що Terran 1 зможе виводити на низькі навколоземні орбіти вантажі вагою більше тонни.
Перший ступінь метанової Terran 1 з кисневим окисленням оснащений дев’ятьма ракетними двигунами Aeon, другий — лише одним двигуном, який також створений за допомогою 3D-друку. 33-метрова ракета може стати першою розробкою на метановому паливі, виведеною на орбіту.
Важливою перевагою ракети є відносно невисока вартість запусків — на рівні $12 млн. Представники Relativity Space вже повідомили, що отримані в ході експерименту дані будуть використані для розробки важкої ракети Terran R, у якій буде використано 95% друкованих компонентів. Нова версія зможе виводити на орбіту до 20 т вантажів, вона буде багаторазовою, а запуск запланований на 2024 рік. За деякими даними, така версія вартості запусків зможе конкурувати з «робочою конячкою» компанії SpaceX — ракетою Falcon 9.
У компанії наголошують, що вже уклали угоди з NASA та Міністерством оборони США, а використання технологій 3D-друку дозволяє будувати ракети лише за 2 місяці.
