Є лише один випадок зі ста, що життя буде знайдено на схожій до Землі планеті.
При пошуку схожих на Землю планет в інших зоряних системах замість «блідо-блакитної точки» краще шукати сухі, холодні та «блідо-жовті» світи. Про це йдеться у новій науковій роботі, представленій на Європланетному науковому конгресі 2022 року в Гранаді. На думку її авторів, баланс між сушею і водою, який допоміг розвитку життя на Землі, трапляється значно рідше, ніж вважалося раніше.
Команда вчених з Німеччини та Швейцарії на чолі з Тілманом Споном та Деннісом Хенінгом вивчала, як еволюція та цикли континентів та води можуть впливати на розвиток екзопланет земної групи. Результати їх моделювання показали:
- існує приблизно 80-відсоткова ймовірність того, що населені планети в основному покриті сушею;
- лише у 20 відсотках випадків населені світи можуть бути переважно покриті водою;
- і лише 1 відсоток отриманих результатів мав земний, збалансований, розподіл суші та води.
“Ми, земляни, насолоджуємось балансом між сушею та океанами на нашій рідній планеті. Заманливо припустити, що друга Земля буде такою самою, як наша, але результати нашого моделювання показують, що це малоймовірно“, – повідомив професор Тілман Спон, виконавчий директор Міжнародного інституту космічних наук у Берні, Швейцарія
Інші моделі команди припускають, що середні температури поверхні не сильно відрізнятимуться — можливо, з розкидом лише в 5°C. Однак розподіл суші та води обов’язково вплине на клімат. Так, світ океанів, у якому менше 10 відсотків суші, мабуть, був би вологим та теплим. Погода там має бути подібна до земної в епоху тропіків і субтропіків, що послідувала за падінням астероїда, який викликав вимирання динозаврів.
Континентальні світи, де океани покривають менше 30 відсотків поверхні, матимуть холодніший, сухіший і суворіший клімат. Прохолодні пустелі могли б займати внутрішні частини масивів суші, і в цілому вони нагадували б нашу Землю десь під час останнього льодовикового періоду, коли утворилися великі льодовики та крижані щити.
На Землі утворення континентів за рахунок вулканічної діяльності та ерозія вналідок вивітрювання приблизно врівноважені. Життя, засноване на фотосинтезі, процвітає на суші, де має прямий доступ до сонячної енергії. Океани ж є величезним об’ємом води, який збільшує кількість опадів і перешкоджає тому, щоб нинішній клімат став занадто сухим.
“Ерозія землі є частиною серії циклів обміну водою між атмосферою та внутрішньою частиною. Наші чисельні моделі взаємодії цих циклів показують, що Земля може бути винятковою планетою“, – зазначив Тілман Спон
