«Чорна пустеля» в американському штаті Невада – дивовижний куточок нашої планети, де гарячі гейзери злітають в хмари, а пісок пофарбований в чорний колір. Ця пустеля є частиною висохлого доісторичного озера Лаонтан, яке існувало 18-7 тисяч років до нашої ери під час останнього льодовикового періоду.
Це містичне місце з сухими чорними скелями і блискучими гейзерами притягує своєю неземною атмосферою.
Пустеля Блек-Рок являє собою солончак, безстічне озеро на північному заході штату Невада. Протяжність пустелі становить 110 км при ширині 32 км. Вона є частиною безстічного Великого Басейну.
У цій пустелі зустрічаються численні вулканічні та геотермальні утворення.
Цей знаменитий гейзер під назвою Флай (Fly), насправді не перевищує людський зріст. Але завдяки вдалому ракурсу зйомки та висвітлення, фотографам вдалося створити образ, ніби він красивий велетень на планеті і постійно викидає три водних струменя:
Мінерали, водорості та ціанобактерії надають йому цей неймовірний колір:
Колись давно на місці цього гейзера знаходилося ранчо Fly, але коли у 1916 році власник ранчо бурив свердловину, в надії перетворення пустелі на родючі вологі луки, випадково пробурив геотермічну кишеню води. Однак тільки в 1964 році кипляча вода почала вилітати на поверхню, створивши цю геотермічну красу:
Власникам земель, на яких розташований гейзер, кілька разів пропонували продати їх, щоб відкрити доступ для всіх бажаючих, але поки вони відмовляються. Цей пам’ятник оточений парканами і воротами, тому туристам необхідно просити у власників дозвіл на відвідування даних земель.
З 1990-х років в пустелі проводиться щорічний фестиваль Burning Man («Палаючий Людина»), який збирає кілька десятків тисяч людей у безлюдні райони пустелі. Під час проведення фестивалю на його території повністю заборонено грошовий обіг, а також пересування на автомобілі.
Це місце знамените своїми палеологічними особливостями, а також тим, що в XIX столітті тут проходили шляхи міграції в Каліфорнію. Крім того, в цьому місці часто вимірюють швидкість наземної і ракетної техніки.
Суха поверхня дна озера в південній частині служила полігоном для установки рекорду швидкості на землі. Рекорд швидкості – 1 228 км / год – на одномильній (1.6 км) дистанції був поставлений Енді Тріно з Великобританії на боліді «Траст SSC» в пустелі Блек-Рок в жовтні 1997 р. Автомобіль працював на двох реактивних двигунах «Роллс-Ройс». Це перший автомобіль, який перевищив швидкість звуку.
