Розробка ПЛР-тестів для діагностики коронавірусу та оголошення перших конкурсів Національним фондом досліджень стало одним із головних досягнень українських учених за 2020 рік.
Всього “Радіо Свобода” назвала десять звершень українських науковців, серед яких є вручення Шнобелівської премії та створення універсального антисептику.
Конкурси Національного фонду досліджень
Національний фонд досліджень запровадив на конкурсній основі відбір та фінансування наукових проєктів із проведення фундаментальних та прикладних досліджень, а також експериментальних розробок у всіх галузях науки: природничій, технічній, суспільній та гуманітарній сферах.
Також здійснено державне замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію.
Міністерство освіти проаналізувало, які наукові та технологічні напрями досліджень у сферах сільського господарства, енергетики та транспорту є перспективними у світі та виділило наступні:
- Подолання голоду, розвиток сільського господарства
- Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх
- Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям
Іґнобелівська (Шнобелівська) премія із фізики
Українські науковці Іван Максимов та Андрій Потоцький здобули Іґнобелівську премію з фізики за дослідження вібрації дощових черв’яків. Вони виявили, що вони формують візерунки, аналогічні до тих, які формують краплі води під впливом вібрації.
Максимов та Потоцький працюють у Свінбернському університеті технологій у Мельбурні (Австралія) і хочуть знайти прикладне застосування своєму відкриттю, зокрема у робототехніці, а також як неінвазивний метод вивчення імпульсів мозку.
Розробка ПЛР- і ІФА-тести для діагностики коронавірусу
У Києві в приватній лабораторії розробили імуноферментний тест, який виявляє антитіла до COVID-19, тобто показує, чи має людина імунітет проти коронавірусу. За словам розробників, точність ІФА-тесту – 84%, а вартість – 47 гривень.
Універсальний антисептик
Учені Інституту фізики НАН України розробили інноваційну технологію виготовлення метал-водо-полімерного нанокомпозиту із властивостями антисептика широкого спектру дії. Такий антисептик може захищати від зараження бактеріальними і вірусними інфекціями, такими як COVID-19.
Створення надміцного матеріалу
Науковці Донецького фізико-технічного інституту імені Галкіна НАН України спільно з колегами з Університету Монаша (Австралія), Інституту колоїдів та інтерфейсів Макса Планка (Німеччина) та Інституту нанотехнологій Технологічного інституту Карлсруе (Німеччина) запропонували новий підхід до створення внутрішніх архітектур у металевих матеріалах, який назвали літоміметикою.
Цей підхід ґрунтується на тому, що інтенсивна пластична деформація (ІПД) – крутіння під високим тиском, рівноканальне кутове пресування, ґвинтова екструзія (протискування матеріалу через формувальний отвір у матриці – Ред.) та інше – забезпечує міцне з’єднання компонентів композиції між собою і контрольоване формування у ній мультимасштабних структур, схожих на ті, що утворюються у літосфері Землі. Із застосуванням цього підходу можна створювати нові високоміцні, високопластичні, біосумісні матеріали.
Метод виявлення пожеж
Науковці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України розробили методику геокодування даних із супутників щодо викидів тепла з метою отримання відомостей про географічні об’єкти, на території яких зафіксовано ці викиди, а також оригінальну методику виявлення лісових та інших потенційно небезпечних пожеж.
На основі цих методик створено картографічно-аналітичну систему моніторингу викидів тепла та виявлення потенційно небезпечних пожеж, яка успішно пройшла випробування і використовується в оперативній діяльності ДСНС.
Метод оцінки токсичного впливу
Інститут біохімії імені Палладіна НАН України розробив метод оцінки токсичного впливу аерозолю, що утворюється при згорянні органічних речовин, що важливо для методології його моніторингу та сенсингу у навколишньому середовищі, а також шляхів його нейтралізації.
Також вчені визначили механізми розвитку нейротоксичності при дії стійких органічних забруднювачів і показали, що частинки препарату аерозолю пластикового диму здатні призводити до дисбалансу процесів збудження/гальмування у центральній нервовій системі людини.
Новий український радіотелескоп РТ-32
Центр космічних досліджень та зв’язку у Золочеві Львівської області з початку 2020 року розпочав експлуатацію радіотелескопа РТ-32, що відкрило нові можливості української радіоастрономії та космічної навігації. Апарат дозволяє здійснювати дослідження активних ядер галактик, місць зореутворення, мерехтінь, сонячного випромінювання, пульсарів.
Зараз вчені мають за мету відновити роботу українського радіотелескопа в Європейській РНДБ (Радіоінтерферометрія з наддовгою базою) мережі. Завершення проєкту планується у 2023 році.
Новітня корабельна система управління стрільбою
У Києві науково-дослідний інститут “Квант” розробив і готується випробовувати новітню корабельну систему управління стрільбою Stilet, що здатна в умовах радіоперешкод, за різних метеорологічних умов, цілодобово виявляти в заданому секторі й вести автоматичний супровід – повітряних, надводних і берегових цілей. Бойова система також може вести управління наведенням і стрільбою універсальної артилерійської установки середнього калібру.
Stilet можна встановлювати як під час модернізації наявних одиниць флоту, так і для озброєння кораблів, які тільки будуються.
Екологічний захист садів від шкідників
Науковці Інституту садівництва НААН розробили систему екологічно безпечнішого захисту плодових дерев. Науковці пояснили, що система захисту насаджень базується на проведенні обробок у період до цвітіння яблуні за загальноприйнятими фенологічними критеріями з одночасним інструментальним моніторингом ситуації, а після цвітіння – у критичні періоди інфікування дерев збудником парші, які визначають за допомогою спеціальних механічних або електронних приладів та нормалізованої шкали Міллса (для визначення періодів інфікування яблуні збудником парші та ступеня небезпеки інфекції).
За їх прогнозом, захист насаджень від хвороб і шкідників за фенопрогнозною системою збільшить рівень рентабельності врожаю на 32,1%.
