Звісно, варто думати про майбутнє, але й про сьогодення забувати не можна.
Дві з трьох статей про ведення особистого бюджету радять перерахувати витрати й відмовитися від дрібних необов’язкових покупок. Дехто з експертів вважає, що це дозволить за рік накопичити суму, «достатню для подорожі, купівлі техніки чи старту інвестицій».
Під скорочення зазвичай потрапляють покупки, що роблять життя зручнішим або приносять задоволення: доставка їжі, підписки на сервіси й особливо — та сама горезвісна чашка кави. Але справа тут не в напої, а в підприємцеві Девіді Баху. У своїй книзі «Мільйонер — автоматично» він розповів про дівчину, якій бракувало грошей для заощаджень. Він запропонував підрахувати витрати й з’ясував, що щодня вона віддавала трохи більше 11 доларів на дрібниці на кшталт лате та кексів. Бах підрахував: якби вона відмовилася від частини таких покупок і відкладала хоча б 5 доларів на день, а згодом інвестувала їх, то через 40 років отримала б близько мільйона доларів. Він назвав це «ефектом лате», і тепер більшість експертів активно борються з витратами на каву.
З одного боку, ідея має сенс: хоча б у тому, щоб записувати всі витрати й аналізувати, де можна трохи підрізати. Але з іншого — нас сумно дивляться очі тих, для кого ранковий підйом був більш-менш терпимим тільки завдяки стаканчику кави з собою.
А що, коли відмовлятися від маленьких радощів не лише не обов’язково, а й зовсім не потрібно? Для цього є кілька причин.
1. Витрати на маленькі радощі не марні
Коли люди вирішують, які витрати скорочувати, вони ділять їх на «корисні» й «марні». До перших зараховують комуналку, їжу, ліки, навчання. До других — те, що приносить лише радість. Логічно прибрати саме їх, чи не так?
Але постривайте. Якщо покупка лише тішить, хіба це робить її марною? Це як тік-ток-експерти з харчування кажуть: «Навіщо їсти помідори й огірки, там же майже немає клітковини». Ми їмо їх тому, що любимо, тож приберіть свої «оздоровлені руки» від наших овочів!
Радість — це вже достатня причина.
Навіть радикальна мінімалістка Марі Кондо дозволяла залишати вдома речі, що роблять щасливим. Той же Девід Бах дозволив героїні своєї книги витрачати по 6 доларів на солодощі, відкладаючи решту.
Бути щасливим важливо. Не замість базових потреб, звісно: голодну людину чашка кави не потішить. Але витрати на щось дрібне й приємне — це інвестиція у ваше ментальне здоров’я. Хабар кукусі, щоб не відлетіла.
Проблема з’являється лише тоді, коли таких витрат забагато. Тому для них у бюджеті має бути визначена сума: їх треба контролювати, а не викреслювати.
2. Тотальна економія може зірвати
Дослідження показують: жорсткі дієти шкодять, бо людина легше зрізається й потім знову переїдає. Але з фінансовою «дієтою» цей момент часто ігнорують.
Жорсткі обмеження завжди важкі. Вони не лише ускладнюють життя, а й вбивають мотивацію. Так, ви накопичите на велику покупку й одного разу порадієте, але страждати доведеться вже сьогодні. І якщо перегнути палицю, можна дійти до точки, коли хочеться махнути рукою й витратити все до копійки.
3. Довгострокове планування неточне
Мільйон доларів через 40 років виглядає привабливо. Але люди, яким це реально світить, ще лежать у колисках.
Навіть у двадцять років уже менше причин дивитися у фінансове майбутнє з оптимізмом. Для сорокарічних обіцянка відкладати зараз, аби отримати через 40 років, звучить як державна пенсія: чи доживемо і чи будуть гроші — невідомо.
Це не означає, що планувати не треба. Але якщо відмовляти собі в усьому сьогодні заради далекого «світлого завтра», можна не помітити, як воно перетворюється на пляму на горизонті, яка вже нічого не означає.
4. Ефект від економії на дрібницях не такий значний
Припустімо, людина перестала купувати каву. Лате коштував у середньому 90 грн, лише у робочі дні — виходило 1,8–2 тис. грн на місяць. За рік — до 24 тис. грн.
Це багато чи мало? Для когось — 10% доходу, для когось — 4%. Але навіть за рік така сума не дає можливості «все дозволити». Це максимум коротка подорож чи смартфон середнього класу. Відчуття, ніби страждав на сотні тисяч, а отримав зовсім небагато.
Капітал не робиться на економії від кави. «Ефект лате» гарно звучить, але його просувають ті, хто заробив на інвестиціях, нерухомості або на роздачі порад про економію.
У реальності людина, яка щомісяця відкладала 2 тис. грн, через 40 років матиме близько одного мільйона. Це небагато, особливо якщо врахувати зростання цін.
Тож, можливо, краще за чашкою кави подумати не про відмову від неї, а про те, як більше заробляти. Практичної користі від цього буде значно більше.
