Сьогодні батькам доводиться навчати дітей не лише переходити дорогу на зелений сигнал світлофора та не розмовляти з незнайомцями на вулиці. У цифровому світі діють свої правила безпеки — і про них також варто говорити з раннього віку. Ось три звички, які стануть для дитини такою ж природною захистом, як ремінь безпеки в автомобілі.
Правило 1: паролі мають бути складними
Учити дитину створювати й зберігати надійні паролі потрібно з того моменту, коли в неї з’являється перший особистий ґаджет. Багато дітей обирають очевидні комбінації на кшталт «123456» або дату народження, а ще гірше — один і той самий пароль для всіх акаунтів. Поясніть, що це все одно, що залишати ключ від квартири під килимком: якщо шахраї зламають один сервіс, вони отримають доступ до всіх інших.
Покажіть, як вигадувати складні паролі: щонайменше 8 символів, із використанням великих і малих літер, цифр та спеціальних знаків. Краще не зберігати їх у нотатках на телефоні чи на папірці — замість цього можна встановити менеджер паролів. І обов’язково підключіть двофакторну автентифікацію там, де це можливо: це додасть ще один рівень захисту.
Правило 2: не можна розповідати про себе занадто багато
Діти часто викладають у Мережу надмірну кількість інформації про себе. Соціальні мережі — ще один простір, де підлітки хочуть здаватися крутішими, заможнішими й популярнішими. У гонитві за вподобайками на особистих сторінках можуть з’являтися фото та геомітки з дому, номери телефонів, адреси, відомості про батьків і родичів.
Розкажіть дитині, що таку інформацію можуть використати зловмисники, і навчіть налаштовувати приватність профілю. Сторінка має бути видна лише друзям, геолокацію краще вимкнути, а номер телефону тримати при собі, а не виставляти у відкритий доступ. Запропонуйте альтернативу: якщо хочеться ділитися особистими моментами, можна створити закритий чат із найближчими друзями.
Правило 3: не потрібно довіряти незнайомцям не лише на вулиці, а й у Мережі
Дорослі вже звикли до постійних дзвінків шахраїв і повідомлень на кшталт «Проголосуй за мого племінника в конкурсі! Ось посилання». Але в дітей такого досвіду немає, тому вони особливо вразливі перед кіберзлочинцями.
Поясніть дитині, чому не можна переходити за підозрілими посиланнями, навіть якщо їх надіслав знайомий, — наприклад, із текстом «Подивись, це ти на фото?» чи з проханням позичити гроші. Скажіть, що в інтернеті, як і в реальному житті, не варто довіряти незнайомим людям. Попередьте, що вкладення у листах від невідомих відправників можуть містити віруси. Встановіть антивірус — і покажіть, як регулярно його оновлювати.
