Останні два дні принесли снігову стихію у північні штати атлантичного узбережжя США, де місцями випало до 50 см зимових опадів.
Найбільше засипало Бостон і частину штату Нью-Йорк, пише Укрінформ.
Люди вже після однієї ночі негоди були змушені викопувати свої автівки, а поруч із наспіх розчищеними вулицями утворилися сніжні навали вище росту людини. Циклон, який не одразу почав втрачати свою силу, створив серйозні проблеми одразу в кількох штатах США: зупинив тисячі авіарейсів, перекрив автомобільні сполучення та знеструмив цілі регіони. Однак вже на другий день після удару циклону контроль над ситуацією був, в основному, повернутий: головні дороги й аеропорти розчищені, а сполучення здебільшого відновлене.
З огляду на це, мимоволі виникли паралелі з українськими реаліями, де, здавалося б, звичні для європейського регіону снігопади перетворюються на нерозв’язні проблеми, а потік претензій до муніципальної влади через нездатність подолати ожеледицю, на жаль, стає постійним явищем. Що ж відрізняє ситуацію в США і в Україні, й чому розв’язання однакових проблем мають такі різні результати?
Почнемо з того, що снігопади в різних частинах США можуть бути або звичним явищем (як на Алясці), або ж справжньою катастрофою, як, наприклад, у штатах із більш-менш теплим і вологим кліматом біля Атлантики. Тут вони реально створюють великі проблеми. Циклони обрушуються раптово й приносять із собою одразу сезонну норму опадів. Лише за останні два дні в штатах Мен, Нью-Гемпшир, Массачусетс, Коннектикут, Нью-Йорк, Пенсильванія, Нью-Джерсі й Меріленд були скасовані понад 4 тис. авіарейсів. На головній автотранспортній артерії – федеральній автостраді І-95 серйозно ускладнився рух. А в штаті Массачусетс за одну ніч без електроживлення залишилось 55 тис. будинків і підприємств. Втім симптоми снігової “катастрофи” були зняті в перші ж дні після її початку, оскільки подолання наслідків тут починається заздалегідь.
Ще з появою повідомлень Національної метеорологічної служби про насування циклону, муніципальні служби в містах, де, за прогнозами, очікуються снігові опади, вже посипають реагентами ще сухий асфальт на трасах і тротуарах. Сніг падає й одразу тане. Залежно від обсягу опадів, це або само собою усуває проблему, або ж дає змогу виграти час на прибирання, якщо звичайний снігопад все ж перетворюється на стихію.
Попри те, що сніг у не північних штатах випадає всього кілька разів за зиму, муніципалітети все ж мають необхідний парк спеціальної техніки. Іноді, для економії витрат та оптимізації міського господарства, це можуть бути причепні грейдери на звичайні вантажівки, або ж інтегровані установки для розсіювання реагентів. У менших масштабах – це моторизовані снігомети та звичайні снігоприбиральні лопати.
Техніка виходить на вулиці вже через кілька годин після початку стихії, щоб зробити перше розчищення. Спочатку прибирають основні дороги, а також під’їзні шляхи для пожежних, поліції та швидкої. Потім – другорядні. І так, поки снігопади тривають.
Наприклад, ще з вечора минулого четверга (коли почалася стихія) мер Нью-Йорка Білл де Блазіо вивів 2,3 тис. одиниць спецтехніки у 8-мільйонному мегаполісі. У 650-тисячному Бостоні на вулиці вийшло 600 спеціальних машин. Якщо порахувати, то виходить по одній спеціальній машині на кожні 1-3,5 тис. населення. Тобто, для Києва, наприклад, із його фактичними 3 млн жителів у таких умовах було би достатньо мати парк сніговбиральної техніки приблизно на 1-2 тис. машин.
Існує ще одна важлива деталь: розчищений сніг, який формує ряди височенних кучугурів, поступово вивозиться самоскидами за межі населеного пункту для того, щоб, по-перше, остаточно розчистити проїзди, а, по-друге, запобігти затопленню житлових кварталів під час відлиги. Чи здійснюються такі самі заходи в Україні? Хотілося б, однак на практиці часто все виглядає по-іншому.
Але це ще не все. У США обов’язок за подолання наслідків снігової стихії частково покладається на звичайних громадян. За місцевим законодавством, у кожному штаті, частіше за все, мешканці повинні прибирати сніг на тротуарах біля своїх будинків та офісів. Якщо за якихось причин цього не робиться у відведений час, на господаря автоматично накладається штраф. Все дуже просто: інспектор фіксує на фото засніжені проходи навколо будинків, і квитанція (приблизно на 50 доларів, залежно від штату й міста) приходить у поштову скриньку. Деталі разом із фото можна подивитися також на сайті муніципалітету.
Як правило, поки дороги не будуть розчищені та не стануть безпечними для пересування, місцева влада оголошує вихідні для роботи всіх державних установ і навчальних закладів. Це, звичайно, не стосується правоохоронних органів, пожежних служб та лікарень, де встановлене цілодобове чергування. Втім такі вихідні нетривалі – в основному, по одному-два дні.
Якщо ж снігова стихія набуває масштабних руйнівних наслідків, на допомогу приходить національна гвардія. Її головна задача полягає в тому, щоб допомогти розчистити дороги, забезпечити критично важливе сполучення по бездоріжжю на “Хамерах”, вантажівках та іншій техніці, а в разі необхідності – евакуювати населення у безпечні місця та розгорнути там пункти обігріву й харчування.
У разі виникнення сильних морозів, в офісах губернаторів штатів та мерів міст існує так званий “Протокол холодної погоди”. Серед його заходів передбачається, в тому числі, залучення персоналу для пошуків бездомних людей та забезпечення їм теплого притулку.
Порівняти підходи боротьби зі снігом у США й Україні нескладно. Хтось скаже, що різниця в коштах і ресурсах, які виділяються на подолання наслідків в обох країнах. Однак насправді існує дві важливих відмінності. По-перше, місцева влада в Штатах дійсно несе відповідальність – і перед людьми, що її обрали, і перед законом, що забезпечує прозорий механізм використання бюджетних коштів. А, по-друге, це відчуття обов’язку самих громадян починати з самих себе. Коли ці два принципи набувають масового явища в країні, стає набагато простіше долати багато проблем, й далеко не тільки ті, що пов’язані з прибиранням снігу.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.
