Один із найстаріших та найвпливовіших політичних журналів Великої Британії, The Spectator, опублікував колонку, присвячену мовній політиці України. Авторка матеріалу — антропологиня та політична аналітикиня Анастасія Пілявська, яка викладає у Королівському коледжі Лондона (King’s College London).
Головним об’єктом критики стало рішення офіційного Києва вилучити російську мову з переліку мов, що захищаються Європейською хартією регіональних або міноритарних мов.
Пілявська стверджує, що жорсткі адміністративні заходи можуть мати зворотний ефект. На її думку, мова для більшості пересічних українців залишається насамперед засобом комунікації, а не політичним маніфестом. Спроби штучно обмежити її використання створюють внутрішнє напруження, яке “грає на користь російській пропаганді”, відчужуючи мільйони російськомовних патріотів України.
Особливу увагу у статті приділено Одесі. Авторка наводить приклад відомого вчителя фізики та ютубера Павла Віктора. Педагог публічно заявив, що вимагати від дітей розмовляти виключно українською у стресових умовах бомбосховищ — це негуманно. Ця позиція викликала бурхливу дискусію в Україні, яку The Spectator наводить як доказ надмірної політизації побутових питань.
Також Пілявська критикує перебіг “деколонізації” в місті. Вона вказує на спроби вилучити з культурного простору імена письменників, які писали російською, і навіть заклики до демонтажу пам’ятника герцогу де Рішельє — одного із засновників міста. Такі ініціативи авторка називає спробою “стерти важливі пласти історії”.
Окремим аргументом у статті стає мовна ситуація у Збройних Силах. За спостереженнями авторки, реальність на передовій суттєво відрізняється від законодавчих ініціатив у тилу. Російська мова залишається широко вживаною серед військових, які щодня ризикують життям. Пілявська резюмує, що ці люди “найменше потребують мовних тестів на патріотизм”, а тиск на мовному ґрунті виглядає відірваним від реалій війни.
