Австралійські геологи виявили, що самородки золота утворюються всередині відкладень кварцу під впливом землетрусів, чиї коливання змушують кварц виробляти електрику і відновлювати іони золота, які є у підземних геотермальних рідинах. Висновки вчених були опубліковані у статті у науковому журналі Nature Geoscience.
Ми показали, що механічні деформації кристалів кварцу в золотоносних породах виробляють досить сильну електричну напругу для того, щоб запустити електрохімічні реакції, необхідні для утворення наночастинок золота всередині розчинів солей цього металу, а також їх подальшого зростання і накопичення в породі. Це пояснює існування великих самородків золота, а також характер їхнього залягання в тріщинах усередині відкладень кварцу”, – йдеться у дослідженні.
Такого висновку дійшла група австралійських геологів під керівництвом наукового співробітника Австралійського центру нейтронного розсіювання в Сіднеї (ANSTO) Володимира Лузіна щодо того, як взаємодіють один з одним відкладення кварцу та гідротермальні рідини. Інтерес вчених до цих взаємодій пов’язаний з тим, що подібним чином, ймовірно, сформувалися всі доступні родовища самородкового золота на Землі.
Як саме це сталося, вчені поки що не можуть точно сказати, проте багато дослідників вважають, що чисте золото осідає у вигляді частинок і самородків при змінах температури, тиску та хімічного складу цієї рідини. Науковці запропонували альтернативну теорію, в основі якої лежить те, що кварц є природним п’єзоелектричним матеріалом, що виробляє електричний струм при різних механічних деформаціях, у тому числі при впливі сейсмічних коливань.
Ця електрика, як припустили вчені, змушує іони золота вступати в реакції з іншими молекулами, “віднімати” у них електрони та брати в облогу у формі наночастинок. Керуючись цією ідеєю, вчені помістили пласт кварцових порід і розчин хлориду золота всередину спеціальної машини, яка розтягувала і стискала мінерал з такою самою частотою, як і землетруси, і простежили за тим, як змінювався вигляд цих аналогів золотоносних кварцових жил.
Ці досліди показали, що між пластами кварцових порід досить швидко виникли наночастинки золота, які згодом виросли у розмірах до зерен золотого піску діаметром кілька мікрометрів. Цей процес значно прискорювався у тих випадках, коли в пласті вже були присутні золоті наночастинки, що говорить про їх важливу роль у процесі осадження золота та утворення його самородків. Розуміння цього допоможе шукати нові родовища золота, підсумували вчені.
