Вимирання видів на планеті прискорилося, вважають дослідники. Одні пропонують посилити заходи щодо збереження особливо вразливих тварин, інші вже перейнялися створенням репозитарію із замороженими зразками, який допоможе відновлювати біорізноманіття. Найвідоміший біобанк знаходиться на Шпіцбергені, у зоні вічної мерзлоти. Надихнувшись прикладом, міжнародна група вчених висунула ідею місячного кріосховища.
На Шпіцберген зберігається насіннєвий фонд рослин з усього світу. Температура в ньому приблизно мінус 18 градусів Цельсія. Аналогу із зразками тканин та клітин тварин поки немає.
Як розповіла CBS News Мері Хедждорн зі Смітсонівського національного зоопарку та Інституту охорони природи, “на Землі немає достатньо холодного місця для цього”.
Хедждорн із колегами висунула ідею влаштувати репозитарій на Місяці. Подробиці викладені у статті для журналу BioScience. Там, на думку вчених, є ідеальні умови для кріобанку. Не потрібно витрачати енергію на підтримку умов, не потрібно утримувати персонал. Відсутні небезпечні природні катаклізми, такі як вулканізм, цунамі, здатні потенційно зруйнувати сховище, місяцетруси слабші за землетруси. Немає загрози танення вічної мерзлоти (втім, це може бути не зовсім так), а також геополітичних конфліктів. Принаймні поки що.
Мері Хедждорн займається збереженням коралових рифів, вона є експертом з кріоконсервації біоматеріалу.
«Уявіть, що через зміну клімату 90 відсотків Великого Бар’єрного рифу знищено. Ну що ж. Через 100 років ми зможемо відновити всю біорізноманітність», – пояснила дослідниця.
Для сховища підходять вічно затінені ділянки в приполярних областях Місяця, де температура опускається нижче 160 градусів за Цельсієм і залишається постійною.
У кріобанк помістять насамперед зразки шкіри із клітинами-фібробластами. У глибокій заморозці вони можуть перебувати десятки років і зберегти життєздатність. При необхідності їх можна розморозити і перетворити на статеві клітини, з яких потім клонувати тварину. Наприклад, африканського слона чи зелену черепаху.
Як джерело біоматеріалу пропонують використовувати зразки, зібрані в Національній мережі екологічних обсерваторій, що фінансується Національним науковим фондом США.
Вчені почали розробляти протокол на прикладі риби під назвою зірчастий бичок (Asterropteryx semipunctata), яка водиться біля Гаваїв. Клітини десяти особин планують заморозити та протестувати за умов космосу, створеного в лабораторії, а потім на МКС.
Створення місячного кріорепозитарію впирається у безліч проблем. Це і розробка упаковки для космічних перевезень, і захист від радіаційного випромінювання, створення міжнародної програми управління сховищем, колаборацій між країнами, організаціями. Невідомо й те, як на клітинах позначиться тривале перебування за умов мікрогравітації.
«Через незліченні антропогенні фактори велика частка видів та екосистем перебуває під загрозою руйнування, вимирання йде швидше, ніж ми встигаємо зберегти види в їхньому природному середовищі», — попередили автори статті. Тому, попри складнощі, які доведеться подолати, діяти треба зараз.
