Стела Меша, яку ще також називають “Моавітський камінь”, — це чорна базальтова кам’яна плита, яку на сьогодні вважають найбільшим джерелом моавітської мови для істориків та лінгвістів. І тільки зараз їм вдалося з упевненістю підтвердити, що вона містить прямі згадки про царя Давида, пише The Jerusalem Post.
Саму стелу знайшли у 1868 році у вигляді різних фрагментів приблизно за 24 км на схід від Мертвого моря. Сьогодні її зберігають у Парижі, у музеї Лувр. На сьогодні це найдетальніший напис, який розповідає про північне Ізраїльське царство. Хоча у 1869 році її пошкодили, відбиток тексту вдалося зробити ще до того.
На плиті викарбувано довгу розповідь про те, як моавітський цар Меша пішов війною на Ізраїль. Хоч і не зовсім точно, але описані на ній події збігаються з такою ж у 3 главі у Другій книзі Самуїла (II книга Царств).
Дім Давида
У тексті згадується ізраїльський бог, “Дім Давида” та “Жертовник Давида”. “Дім Давида” — це династія юдейських царів, які сходять до царя Давида. Однак досі вчені не могли впевнитися у правдивості тлумачення та перекладу цих рядків.
Моавітське словосполучення “Дім Давида” складається з п’яти літер bt dwd. Bt схоже на сучасне івритське слово дім — bayit, яке за своєю конструктивною формою є beit. А dwd можна розглядати як сучасне івритське daled vav (буква, в такому випадку, насправді waw) daled, з якого пишеться ім’я Давид.
Досі повністю вдавалося розшифрувати та зрозуміти лише першу і четверту літери ряду, bet і waw. У статті під назвою “Стела Меші та Дім Давида”, опублікованій наприкінці 2022 року в зимовому випуску Biblical Archeology Review, дослідники Андре Лемер і Жан-Філіп Делорм переглянули наявні докази.
Вони пишуть: “У 2015 році команда із Західно-семітського дослідницького проєкту Університету Південної Каліфорнії зробила нові цифрові фотографії як відновленої стели, так і паперового відтиску. Дослідники використовували метод під назвою Reflectance Transformation Imaging (Трансформація зображення за допомогою відтиску), а саме зробили безліч цифрових зображень артефакту з різних кутів, а потім об’єднали, щоб створити точне тривимірне цифрове відтворення предмета”.
Цей метод особливо цінний, адже саме цифрова візуалізація дозволяє контролювати освітлення розписаного артефакту так, щоб приховані, слабкі або пошкоджені різьблення та малюнки стають видимими.
Так, у 2018 році у Луврі зробили такі нові знімки з високою роздільною здатністю і спроєктували на них світло. Завдяки цьому дослідники змогли отримати набагато чіткішу картину стародавніх записів. А це зі свого боку дозволило побачити докази трьох інших літер taw (як сучасний іврит тав), dalet, and dalet.
Наскільки схожі моавітська та давньоєврейська мови
За британською енциклопедією ці мови того періоду відрізняються лише діалектично. Давньоєврейська мова (а вона ж біблійний іврит) — це перша мова євреїв, яка була поширеною в Стародавньому Ізраїлі.
У своїй книзі “Дослідження напису Меша і Моав” (1989 рік) дослідники Дірман і Джексон пишуть, що моавітська і давньоєврейська, цілком ймовірно, були схожими й здебільшого співзвучними між собою.
джерело ФОКУС
