Її дослідження дасть вченим уявлення про те, яким може бути життя глибоко під землею або навіть у надрах інших планет, де немає сонячного світла.
У 2016 році найстарішу воду у світі було виявлено на глибині 3 км на дні канадської шахти. Оскільки попередній рекорд було встановлено трьома роками раніше на вищому рівні тієї ж шахти, здавалося, що місце по-справжньому унікальне. Однак нова знахідка в іншій частині світу говорить про те, що таких особливих місць у надрах Землі може бути чимало.
Вчені відзначають, що багато форм життя виживають без прямого сонячного світла, наприклад, у печерах чи дні океану. Однак для більшості сонце, як і раніше, є основним джерелом енергії, наприклад, бентичні види покладаються на їжу, що просочується з поверхні води. Винятки становлять форми життя, що живуть навколо гідротермальних джерел на морському дні, та мікроби, що живуть за рахунок водню глибоко під землею.
Дослідникам ще належить встановити межі глибини для таких форм життя, що живляться воднем, але нова стаття вчених в Nature Communications надає докази того, що виключно глибокі та стародавні житла можуть бути досить численними. У воді з Моав Хотсонг вони виявили найвищі концентрації елементів, що утворюються в результаті радіоактивного розпаду, і деякі пропонують можливість для життя.
Воду виявлено у докембрійських кристалічних породах на глибині 2,9 км від поверхні. Вчені на чолі з професором Олівером Уорром з Університету Торонто вважають, що ці породи покривають приблизно 72% континентальної кори Землі за площею поверхні і можуть становити до 30% усіх підземних вод планети.
Реакції між водою та деякими типами гірських порід виробляють газоподібний водень. Хоча подібні процеси відбуваються досить повільно, на такій великій площі згодом може вироблятися величезний обсяг газу, який є основним джерелом енергії для мікробів або, можливо, навіть для людей, якщо ми навчимося використовувати такі реакції, додав учений.
“Думайте про це як ящик Пандори, що виробляє гелій і водень, який ми можемо навчитися використовувати на благо біосфери в глобальному масштабі.”, – Олівер Уорр (Університет Торонто)
У своїй статті вчені поки не оцінюють можливості поширення життя у водах шахти Моав Хотсонг. Однак майбутні дослідження можуть не тільки виявити найглибшу чужорідну екосистему, але й уявити про потенціал життя на інших планетах, де багато води, але зовсім немає сонячного світла, а також глибоко під поверхнею Марса.
