А хтoсь навiть змушений викoнувати важку фiзичну роботу. Через це i не йдуть до храму.
Чи вважається такий вчинок грiхом? Якi роботи можна виконувати у недiлю, а якi — нi? У цьому нам допоможе розiбратися отець Тарас Фiтьо, священик архикатедрального собору святого Юра, голова Комiсiї у справах родини Львiвської архиєпархiї УГКЦ.
— “Пам’ятай день святий шанувати” — старозавiтна заповiдь, отже дана для єврейського народу, — каже о. Тарас. — I дiйсно, згiдно з Книгою Буття, Бог все довкола створював i сьомого дня вiдпочивав. Цим днем для єврейського народу є субота. А недiля у них — перший день тижня. I власне суботу вони вважали вiнцем усього творiння.
Але є зовсiм iнше розумiння цього. Те, що “Бог вiдпочивав”, означає, що Вiн утiшався тим, що створив. А найбiльшого пошанування заслуговує якраз людина, створена на образ i подобу Божу.
— Який тут зв’язок iз святкуванням недiлi у християн?
— Дуже гарно це слово передається росiйською мовою — “воскресенье”, тобто це пам’ять Христового воскресiння. Як вiдомо, Христос воскрес, згiдно з єврейським календарем, першого дня тижня. У Бiблiї про це сказано кiлька разiв. А цим днем навiть для євреїв є недiля.
Коли Вiн створював свiт, людина згрiшила, впала i вiдкинула Бога. Тому Господь входить у людську iсторiю через Iсуса Христа, народжується, живе з нами, помирає заради нас i, як переможець, воскресає. Через те ми святкуємо Великдень не
лише раз на рiк, а кожного тижня, щонедiлi. Тому недiля кожного
тижня — це велике свято, яке iнакше ще називають “Мала Пасха”.
— То який грiх матимемо, якщо будемо працювати у недiлю?
— На вiдмiну вiд старозавiтних часiв, християнство принесло зовсiм iнший лад та порядок, приклад любовi. Тому тут не можна сказати, що шити — це важкий грiх,
а дивитись телевiзор чи сидiти в iнтернетi 24 години на добу — не грiх. Центральною подiєю святкування недiлi є Євхаристiя. Християнин повине пiти до храму, взяти участь у Божественнiй Лiтургiї. Оце найважливiше. Всi iншi моменти треба обговорювати залежно вiд ситуацiї. Для прикладу, чи треба йти медичному
працiвниковi, якому випадає чергування, на роботу? Звичайно!
— Але ж багато хто працює позмiнно. А це означає, що виконує
важку фiзичну працю?
— Тут є порядок держави. У католицькiй Австрiї, наприклад, всi
ринки у недiлю не працюють, а праця людини зводиться до мiнiмуму.
Трудяться лише на пiдприємствах iз неперервним циклом, бо їх не
можна спинити. У нас суспiльство трохи iнше. Прикро, що називаємо
себе християнською державою, а натомiсть базари в недiлю
переповненi людьми. Вони працюють, бо є попит. Звичайно, що тут дається
взнаки фiнансова зацiкавленiсть. Я вважаю, що в недiлю мали б працювати
лише кiлька найважливiший продуктових магазинiв i аптеки. Втiм,
тепер є можливiсть прийти i ввечерi на лiтургiю. Якщо людина це
зробить — це дуже добре для її душi.
— А якщо людина, маючи вибiр, все таки нехтує недiлю заради
подвiйної зарплатнi, вона грiшить?
— Знаєте, якщо людина буде сидiти вдома на канапi й дивитись
телевiзор, то я не сказав би, що її недiльна праця за подвiйну
зарплату — це грiх. Нехай краще собi працює задля достатку в
родинi. А якщо вона свiдомо не йде на лiтургiю, хоч розумiє, що
це важливо, а йде на роботу, бо там подвiйна оплата працi — тодi
так, матиме грiх.
— Якi роботи у недiлю можна виконувати, а якi — нi?
— Важка фiзична праця для себе вважається грiхом. Не можна
прати, прибирати, робити ремонт без нагальної потреби
(наприклад, трубу прорвало i вода витiкає), поратись на городi.
Натомiсть не є грiхом пришити гудзик чи увiмкнути пральну
машину-автомат. Якщо говорити про вишивання голкою, що так
хвилює жiнок, то можу заспокоїти. Колись це вважалося важкою
роботою, а тепер це як хобi, тому не є грiхом.
— А музику слухати можна?
— Нiде не зазначено, що слухати музику — грiх. Є заповiдь:
“Гучних забав в часi посту не справляти”. Ще 50 — 100 рокiв це
означало слухати живу музику, яку виконують музики. Бо не було нi
касет, нi дискiв. А в сучасному розумiннi це не грiх.
— А куховарство також належить до важкої фiзичної працi?
— Голодний чоловiк i сварка в сiм’ї — гiрше. Але якщо людина не
пiде на лiтургiю через те, що варить їсти, тодi це грiх. Взагалi,
якщо людина могла, але не прийшла на службу Божу, тодi вона має
грiх. Важкiсть його не вимiрюється, як на терезах. Але це
означає, що вона свiдомо вiдмовилась вiд Божої ласки. Розумiєте:
не Бог вiд неї забирає, а вона себе позбавляє якогось певного
дару.
Iрина ШЕЛУПЕЦЬ
