Поки що чат-боти не забирають у нас роботу, а лише додають її ще більше.
Західні компанії, які активно впроваджують інструменти на базі штучного інтелекту, зіткнулися з протиріччям. З одного боку, співробітники сумлінно використовують нові технології, як того вимагає керівництво, з іншого — мало хто бачить у цьому реальну цінність. Згідно з доповіддю медіалабораторії Массачусетського технологічного інституту, 95% організацій не отримують відчутної віддачі від інвестицій у ШІ.
Одну з можливих причин пояснили спеціалісти зі Стенфордської лабораторії соціальних мереж і консалтингова компанія BetterUp. Вони дійшли висновку, що за допомогою ШІ співробітники створюють матеріали, які на перший погляд виглядають пристойно, але фактично не мають цінності, а лише створюють додаткову роботу для інших. Це явище експерти назвали «робочі помиї».
Що означають «робочі помиї»
Автори терміна дають таке визначення: «Матеріали, створені ШІ, які маскуються під якісну роботу, але не мають реального змісту, необхідного для виконання конкретного завдання». Іншими словами, хтось генерує зовні пристойний, але насправді безглуздий текст і передає його далі, змушуючи колег витрачати час на розбір замість вирішення задачі.
Англійське слово workslop утворене від work («робота») та slop («помиї, нісенітниця»). Воно з’явилося за аналогією з терміном AI slop — так називають низькоякісний контент, згенерований ШІ, який засмічує соцмережі. Тепер подібне відбувається й у робочому середовищі.
ШІ робить створення красивих, але поверхневих результатів надто легким: від гарно відформатованих презентаційних слайдів і довгих структурованих звітів до кодів чи резюме наукових робіт. Частина таких матеріалів може бути корисною, але чимало виявляються неповними, відірваними від контексту або зовсім марними.
Коварність «робочих помиїв» у тому, що вони перекладають тягар роботи на інших: замість реального результату колеги отримують «фальшивку», яку доводиться розбирати, виправляти або переписувати з нуля.
Як «робочі помиї» впливають на продуктивність
Можливо, ви вже стикалися з подібним: відкриваєш документ — і не розумієш, що це таке і як воно допомагає вирішити задачу. Ніби все виглядає пристойно, але відчуття таке, що автор просто скопіював згенерований ChatGPT чи DeepSeek текст, навіть не замислившись над суттю.
У США 40% працівників отримували такі «робочі помиї» хоча б раз за останній місяць — і це серйозна проблема. В основному неякісний контент поширюють колеги одного рівня, але інколи «помиями» діляться і керівники з підлеглими, і навіть підлеглі з начальством.
Це створює додаткове когнітивне навантаження. Той, хто змушений мати справу з подібними матеріалами, витрачає час на їх «розшифровку», пошук контексту або переписування. У результаті це веде до складних і витратних рішень: переписати все самому, змусити колегу переробити або залишити як є.
За підрахунками дослідників, на опрацювання таких матеріалів співробітники витрачають у середньому майже 2 години на місяць, що коштує компанії приблизно 186 доларів на одного працівника. Для великих корпорацій із десятками тисяч співробітників це може перерости у «податок на ШІ-помию» у розмірі понад 9 мільйонів доларів на рік.
Крім фінансових втрат, є й емоційні наслідки: роздратування, замішання, образа. Особливо гостро це відчувається, коли «робочі помиї» надсилає керівництво. Це підриває довіру в колективі: авторів такого контенту вважають менш компетентними, ненадійними й такими, що не заслуговують на повагу. У перспективі це руйнує командний дух.
Як боротися з проблемою
По суті, «робочі помиї» — це продовження старої історії про неякісну роботу та прокрастинацію. ШІ лише дав новий інструмент для старих шкідливих звичок.
Експерти наголошують: усувати проблему мають насамперед керівники. Вони повинні відмовитися від бездумної політики «впроваджувати ШІ скрізь», адже не завжди це доцільно. Інакше співробітники почнуть бездумно копіювати відповіді чат-ботів у документи, навіть якщо ШІ взагалі не підходить для вирішення конкретної задачі.
Також важливо встановити чіткі правила використання ШІ: де його можна застосовувати, у яких випадках він справді допомагає, а де потрібне людське мислення. Крім того, керівники мають самі демонструвати приклад продуманого використання ШІ та вимагати від співробітників такого ж рівня якості, як і від «людської» роботи.
Дослідження також показують: працівники, які мають більше свободи й оптимістичніше ставляться до інновацій, частіше застосовують ШІ усвідомлено — для створення власних рішень і досягнення цілей, а не для уникання роботи.
Створення «робочих помиїв» не потребує зусиль, але шкодить колективній роботі. Те, що здається авторові зручним виходом, для колег стає проблемою, з якої непросто вибратися. Тому головний рецепт — використовувати ШІ з метою, відповідальністю та чіткими стандартами якості.
