Сіль була надзвичайно важливим елементом раціону та валютою для цивілізації майя. Раніше вважалося, що видобуток солі на півострові Юкатан почався у VI-VIII століттях, проте нещодавні археологічні знахідки в Белізі змінили цю думку.
Дослідники з Університету Луїзіани у 2021 році виявили, що на території сучасного Белізу майя видобували сіль “у дворі”, забезпечуючи нею населення стародавньої держави. Сіль отримували із солончаків, розчиняючи їх у воді та випаровуючи в глиняних горщиках над багаттям.
Через три роки та ж дослідницька група зробила нове відкриття в лагуні Пунта-Ікакос на півдні Белізу. Вони знайшли свідчення виробництва солі, що датуються раннім класичним періодом (250-550 роки нашої ери), що значно раніше, ніж вважалося досі.
Під керівництвом Хізер МакКіллоп археологи виявили під водою чудово збережені залишки дерев’яних соляних кухонь. З’ясувалося, що в ранній період сіль видобували шляхом випаровування морської води у великих керамічних чашах над вогнем, що відрізнялося від пізніших методів.
У ранній класичний період сіль використовувалася переважно для місцевих потреб, а торгівля велася на невеликих відстанях. Пізніше, зі зростанням попиту, виробництво солі стало масштабнішим і організованішим, що сприяло зміцненню торговельних та соціальних зв’язків стародавнього суспільства майя.
