Учора, 7 лютого, команда вчених-планетологів, що складається з китайських та європейських фахівців, офіційно повідомила, що в інформації, зібраній космічним зондом «Кассіні», було виявлене підтвердження того, що під поверхнею Мімаса, одного із супутників Сатурна, існує відносно молодий підлідний океан, розташований на глибині 20-30 кілометрів від поверхні.
“Він сформувався відносно недавно, менше ніж 25 мільйонів років тому, через що сліди його існування поки що відсутні на поверхні Мімаса”, – повідомили дослідники.
Фахівці дійшли цього висновку після аналізу даних про рух супутників Сатурна, отримані станцією «Кассіні» з 2004 по 2017 роки. За цей період космічний апарат зібрав достатньо інформації про процес лібрації (не плутати з вібрацією) Мімаса – це періодичне уповільнення та прискорення обертання космічного об’єкта. Крім того, природний супутник Сатурна періодично демонструє зрушення у положенні орбіти, що, на думку планетологів, є наочним доказом нерівномірного наповнення супутника матерією. Вчені вважають, що в надрах супутника є приховані резервуари, наповнені рідкою речовиною, через що об’єкт змінює швидкість обертання та становище на орбіті.
З огляду на це припущення, безліч розрахунків та отриману з космічного апарату інформацію, вчені дійшли висновку, що всередині Мімаса на вельми пристойній глибині є глобальний підлідний океан, який продовжує збільшуватися і змінювати свої властивості. Важливо уточнити, що верхня межа океану, за словами дослідників, повільно рухається вгору. Безумовно, враховуючи глибину 20-30 кілометрів від поверхні, вибратися назовні океану буде вкрай проблематично — на це підуть мільйони років. З іншого боку, наявність величезного океану пояснює відсутність складок, тріщин і слідів від гейзерів, які є на інших супутниках Сатурна — просто ще не встигли сформуватися.
Але головна новина в тому, що там, де є рідкий океан, цілком може бути життя. Безумовно, поки що рано говорити про те, що океан повністю або хоча б частково складається з рідкої води — точний характер рідкої матерії в надрах супутника поки що не з’ясувати (якщо це взагалі можливо). Є можливість, що там зовсім не вода, а рідина зовсім іншого типу. Над цим питанням вченим доведеться працювати ще не один десяток років.
